Масштабна ДТП
Умгланга, ПАР
Ось таке буквально місиво з машин утворилося на трасі поблизу одного з міст ПАР. Зіткнулося близько 50 автомобілів.
[Гендрік Діасі, постраждалий водій]:«Рух був дуже щільним — ми їхали бампер до бампера. І раптом я побачив, як мчить велика вантажівка й починає збивати всі машини в заторі. Машини теж почали врізатися одна в одну, і від цього вже не було куди подітися. У мою машину теж врізалися». [Авіш Ганас, постраждала водійка]:
«Я подивилася вперед, і в мене врізалися. Тієї ж миті я побачила, як повз пролітає білий фургон».
Про загиблих повідомлень не надходило. Постраждало 22 особи.
[Гендрік Діасі, постраждалий водій]:«Один з автомобілів завалили інші авто, а всередині була жінка. Вона плакала й кликала на допомогу. Вона не могла вибратися. Я стрибнув до неї і розбив вікно. Вона вибралася. На щастя, вона майже не постраждала». [Авіш Ганас, постраждала водійка]:
«Почали приїжджати швидкі. Було багато сирен… Збігалися люди. А я стояла осторонь, бо не хотіла бачити, що там відбувається».
Постраждалих доправили до лікарень із травмами різного ступеня тяжкості. Серед них і вагітну жінку.
Через аварію в цьому районі утворилися великі затори, бо перекрили кілька доріг.
Поліція порушила кримінальну справу. За попередньою версією, у вантажівки відмовили гальма.
2. Протести в Грузії тривають, попри відмову від законопроєкту про іноагентів
Протести тривають
Тбілісі, Грузія
Керівна партія Грузії 9 березня оголосила, що відкликає законопроєкт про іноземних агентів.
У заяві «Грузинської мрії» ідеться, що вона без будь-яких умов знімає законопроєкт із розгляду. Також наголошується, що брехню про законопроєкт поширила радикальна опозиція.
Однак протести однаково не вщухли. Люди вимагають від керівної партії офіційно засудити законопроєкт, а також звільнити всіх затриманих протестувальників. Також лунають заклики до відставки уряду.
Президент країни, яка від самого початку підтримувала протестувальників, заявила, що владі треба було одразу прислухатися до думки людей.
[Саломе Зурабішвілі, президент Грузії]:«Якщо ми демократична країна, то не має бути так, що уряд і парламент не зважають на голос і волю народу».
Грузини називають законопроєкт про іноземних агентів російським, а також звинувачують Москву у спробі втручання.
Якби документ ухвалили, він би зобов’язав грузинські організації, які отримують понад 20 % фінансування з-за кордону, зареєструватися як «іноземні агенти». Інакше їх би оштрафували.
В уряді казали, що це необхідно для викорінення «іноземного впливу» та «шпигунів», стверджуючи, що грузини мають право знати, хто фінансує неурядові організації.
3. 12 000 рохінджа втратило житло після пожежі в таборі біженців у Бангладеш
Пожежа в таборі біженців
Кокс-Базар, Бангладеш
Велика пожежа охопила табір біженців рохінджа в окрузі Кокс-Базар, що в Бангладеш. Згоріло 2000 будівель, і 12 тисяч осіб утратило житло. Багато хто не встиг урятувати свої речі.
[біженець]:«Маю сімох дітей. Коли зайнялася пожежа, я знайшов не всіх, тож пішов шукати. Повернувшись, побачив, що всі мої речі згоріли. У мене нічого не лишилося». [біженка]:
«Я їздила з мамою до лікаря. Коли повернулася, усе палало. Ми не врятували нічого з нашого майна».
Згоріло, зокрема, 35 мечетей та 21 навчальний центр. Про загиблих і постраждалих наразі не повідомляють. Причину пожежі з’ясовують.
Такі інциденти в таборах біженців не рідкість. Будівлі зроблено переважно з брезенту, і вогонь швидко переходить з однієї на іншу. Так, із січня 2021 року по грудень 2022-го в таборах біженців рохінджа сталося понад 220 пожеж. 60 із них через підпал. У березні 2021 року внаслідок такого лиха загинуло щонайменше 15 осіб, десять тисяч споруд згоріло.
За останні кілька десятиліть понад мільйон рохінджа втекло до Бангладеш з М’янми. 740 тисяч із них — після того, як 2017 року м’янмарське військо почало спецоперацію проти повстанців-рохінджа. Перед тим бойовики-рохіджа напали на поліційні блокпости та вбили дев’ятьох правоохоронців.
Конфлікт між рохінджа та м’янманцями триває багато років. Влада М’янми вважає членів цієї етнічної меншини нелегальними мігрантами з Бангладеш і не дає їм громадянства. А ті називають себе корінними жителями штату Ракхайн.
Досі всі спроби ООН та Бангладеш повернути рохінджа до М’янми були невдалими. А після військового перевороту в цій країні ситуація стала ще складнішою.
4. Тисячі греків протестують після найбільшої залізничної аварії
Протести через аварію
Греція
Вуличні протести охопили Грецію після найбільш смертоносної аварії на залізниці в історії країни.
Минулого тижня пасажирський поїзд, що прямував із міста Салоніки до Афін, зіткнувся з товарним потягом. Як наслідок, загинуло 57 людей.
Це Афіни. Тут близько 4000 демонстрантів пройшло маршем від будівлі парламенту до офісів компанії — оператора залізниць Греції.
[Ваггеліс Сомаракіс, учасник протесту]:«Ми будемо тут, доки ситуація не зміниться, і ми не побачимо покращення для нас та наших дітей». [Нікоматі Ваті, учасниця протесту]:
«Так, я незадоволена, оскільки уряд нічого не зробив для всіх цих дітей. Громадський транспорт — це переважно повний хаос. Усі ці люди вийшли на знак солідарності, тож тепер щось мають зробити». [Меріні Стефаніді, учасниця протесту]:
«Ми не можемо забути про цю трагедію. І ми боротимемося, щоб знайти відповідальних».
Ближче до вечора деякі протестувальники стали кидати в поліцію пляшки із запальною сумішшю. У відповідь застосували сльозогінний газ.
А це Салоніки. Тут зібралося понад 15 тисяч протестувальників. Були й сутички. Постраждали вітрини магазинів, також будівлі обливали фарбою.
За оцінками поліції, понад 60 000 осіб, зокрема транспортники, студенти та вчителі, узяли участь у демонстраціях у багатьох містах. У всій Греції також оголошено страйки.
Це найбільша акція вияву громадського невдоволення в Греції у зв’язку з транспортною аварією. Повідомляють, що з 350 пасажирів поїзда більшість були студентами університету.
5. «Корабель дістався берега»: міжнародний пакт про захист океану ухвалили в США
Пакт про захист океану
Нью-Йорк, США
У Нью-Йорку ухвалили міжнародний пакт про захист океану, який обговорювали впродовж 15 років. Його узгодили після п’яти раундів затяжних переговорів, що проходили під егідою ООН.
В обговореннях брало участь понад 100 країн. Вони затвердили пакт, який накладає юридичні зобов’язання щодо збереження й забезпечення сталого використання біорізноманіття океану.
Загалом переговори почалися 20 лютого й завершилися на день пізніше за встановлений термін.
[Рена Лі, голова конференції ООН]:«Корабель дістався берега».
Згідно з договором, до кінця десятиліття в усьому світі під захист має бути взято 30 % суші й моря. Цю мету називають «30 до 30».
Експерти кажуть, що раніше у світі не було чіткого шляху захисту міжнародних вод.
[Нікола Кларк, природозахисниця]:«Цей новий договір дає нам можливість і правову основу, які ми можемо використовувати для створення у відкритому морі охоронюваних районів».
Делегату Нікарагуа не сподобалося, як проходили переговори.
[представник Нікарагуа]:«Переговори не гарантували рівності, неупередженості, балансу та прозорості. Кілька паралельних зустрічей ускладнювали участь невеликих делегацій».
Головним предметом дискусій були економічні інтереси. Країни, що розвиваються, хотіли більшої частки доходів від «блакитної економіки», а також передання технологій.
Водночас розбіжності виникли стосовно угоди про спільне використання переваг морських генетичних ресурсів, які використовують у таких галузях, як біотехнології.
Природозахисні організації кажуть, що для досягнення поставленої мети до 2030 року щороку треба брати під охорону 11 мільйонів квадратних кілометрів океану.
Зараз дуже невелика частина відкритих морів потребує певного захисту. Водночас дедалі більшу загрозу становить забруднення, підвищення рівня кислотності та надмірний вилов риби.
6. Хто масово отруює іранських школярок, з’ясовуватиме комісія експертів
Отруєння школярок
Тегеран, Іран
Влада Ірану оголосила, що розслідує хвилю отруєнь школярок.
За словами міністра охорони здоров’я, за останні місяці сотні іранських дівчат у різних школах постраждали від дії «легкої отрути».
Деякі політики припускають, що вина лежить на релігійних групах, які виступають проти надання освіти дівчатам.
[школярка]:«Спочатку ми відчули в класі запах газу, потім в однієї з учениць виникло запаморочення й нудота».
Міністр охорони здоров’я Ірану каже, що розслідування проводить комітет експертів, серед яких і токсикологи.
Отруєння почали фіксувати торік у листопаді в місті Кум. Нині їх зареєстрували в понад 30 школах чотирьох міст.
Через це деякі батьки вже забрали дітей зі школи.
Міністр внутрішніх справ Ірану звинуватив у ситуації неназваних ворогів країни.
На це звернули увагу й у Білому домі. Представник із нацбезпеки Джон Кірбі сказав, що необхідно якнайшвидше дізнатися, хто стоїть за отруєннями.
[Джон Кірбі, представник Білого дому з нацбезпеки]:«Маленькі дівчата, які йдуть до школи, мають турбуватися лише про навчання, а не про власну безпеку».
Нагадаємо, останніми місяцями в Ірані тривали масові протести, що виникли через смерть молодої жінки. Її перед тим затримала поліція моралі за нібито неправильне носіння хіджаба.
7. Китаю загрожує демографічна бомба сповільненої дії
Демографічна криза
Китай
Хоч фермерка на пенсії Ван Фенцінь і хворіє на діабет, і в неї посилився біль у животі, вона однаково вже кілька місяців не відвідує лікарні.
70-річна жителька китайської провінції Хейлунцзян каже, що вони з чоловіком відкладають більшу частину пенсії для сімей своїх двох синів, які ледве зводять кінці з кінцями.
Саме тому обидва її сини вирішили не народжувати другу дитину.
[Ван Фенцінь, жителька села]:«Маємо внуків, і ми повинні зробити так, щоб вони мали, що їсти. Ми не можемо ходити по смітниках. Через це діти не наважуються заводити другу дитину. Щойно дитина піде до школи, витрати злетять до небес».
Експерти попереджають, що в Китаї ось-ось вибухне демографічна бомба сповільненої дії. Торік населення країни уперше за 60 років зменшилося. Літніх людей стає дедалі більше, а молодь не хоче мати багато дітей.
Раніше провінцію Хейлунцзян уважали промисловим центром Китаю. Однак тепер заводи переносять на південь. Туди ж їде більша частина населення працездатного віку.
[Чжан Фенбін, житель Харбіна]:«Усі технічні фахівці поїхали працювати до південних міст, де їм більше платять. Раніше в Хейлунцзяні було багато великих заводів. А тепер їх зносять».
Оскільки робочої сили стає менше, до місцевого пенсійного фонду надходить дедалі менше відрахувань.
[Санні Ван, жителька села]:«Цього місяця на картках соціальної охорони здоров’я менше грошей. Ми дуже засмучені. Перш ніж зменшувати виплату, влада мала запитати нашої думки».
У Хейлунцзяні зараз найбільший пенсійний дефіцит і найнижчий рівень народжуваності.
Наприклад, цей юнак стверджує, що він ніколи не матиме дітей. Хіба що коли стане мільйонером.
[Ма Хайян, житель Харбіна]:«На північному сході Китаю є така тенденція — батьки фінансують дітей. Якщо я одружуся й матиму дитину, я витрачатиму на неї 50 % енергії. А мої батьки витрачатимуть 80 %. Те саме стосується грошей».
Експерти вважають, що вже на початку 2035 року державний пенсійний фонд країни вичерпається і що його треба реформувати.
8. Турки намагаються зрозуміти, хто відповідальний за неякісні будинки
Будинки й далі падають
Туреччина
На цьому місці в турецькому місті Малатья стояв елітний багатоквартирний будинок з обслуговуванням. У ньому був тренажерний зал і кафетерій на даху.
Але коли рано-вранці 6 лютого в місті стався землетрус, семиповерхова будівля завалилася. Як наслідок, тут загинуло 29 осіб. За словами одного з потерпілих, фундамент будинку ніби «розплавився».
Серед загиблих і четверо родичів Фатіми Горгулу — троє її дітей та одна із сестер. Друга її сестра каже, що хоче зрозуміти, як сучасна й міцна на вигляд будівля склалася як картковий будиночок.
[Фейза Йилмаз, сестра постраждалої]:«Моя сестра й троє моїх племінників лежать під завалами. Я вже не знаю, скільки днів чекаю. Мій розум повністю перестав працювати. Ми чекаємо на них із надією».
Кілька років тому в будівлі провели капітальну реконструкцію. Але зробили це без необхідних дозволів. Пізніше всі зміни зареєстрували завдяки так званій амністії президента Таїпа Ердогана 2018 року.
Цей документ дозволяв власникам легалізувати незареєстровані будівлі, подавши електронну заяву та сплативши податок.
Коли амністію ухвалювали, Ердоган заявив, що вона має розв’язати конфлікти між громадянами й державою через мільйони будівель, які «побудовано з порушенням міського планування».
Тепер за фактом падіння елітного дому в Малатьї порушили кримінальне провадження. Місцеві прокурори заарештували щонайменше трьох осіб. Їх звинувачують у вбивстві через необережність.
Водночас у Туреччині зростає хвиля невдоволення через неякісне будівництво.
Влада обіцяє знайти винних. Арештовано понад 230 осіб, серед яких будівельні підрядники й забудовники.
Землетрус забрав життя понад 50 000 осіб у Туреччині й Сирії, у регіоні й далі стаються афтершоки. Більш як 200 000 будівель завалилися чи потребують термінового знесення.
Ось кадри, на яких 5 березня падає житловий будинок у місті Шанлиурфа. Будівля була дуже пошкодженою і чекала на знесення. Коли вона падала, поряд ішли люди та їхали машини. Одну людину дістали з-під завалів. Ще одну шукають.
9. Мазут із затонулого танкера прибиває до берегів філіппінського острова Міндоро
Розлив мазуту
о. Міндоро, Філіппіни
На березі філіппінського острова Міндоро дедалі більше мазуту. Його приносять припливи від затонулого танкера, який перевозив коло 800 тонн нафтопродуктів. Він зазнав аварії 28 лютого через проблеми з двигуном. Судно, що проходило повз, підібрало екіпаж.
Зі слів морських біологів, розлив загрожує 36 тисячам гектарів коралових рифів, мангрових заростей і морських водоростей.
Ловити рибу заборонили. У самій лише провінції Східний Міндоро втратило роботу від 18 тисяч рибалок.
[рибалка]:«Заробіток від улову йде на їжу моїм дітям. Цей розлив мазуту й заборона влади на ловлення риби — величезна проблема. Ми не маємо іншої роботи».
Зараз рибалки збирають мазут.
[рибалка]:«Ось мазут, який ми зібрали вздовж нашої берегової лінії. Це із затонулого танкера».
Наслідки розливу також усуває понад 40 працівників берегової охорони й волонтерів.
[волонтерка]:«Це може забрати певний час, бо мазуту ще багато. І він не лише тут, а й в інших місцях. Тому не можна сказати, коли ми закінчимо. Припливи постійно приносять мазут. Учора ми очистили цю територію, а сьогодні знову брудно».
Також у місцевих жителів погіршилося самопочуття: у них болить голова або ж їх нудить від запаху нафтопродуктів.
Тим часом тривають пошуки затонулого танкера. Його місцеперебування відоме лише приблизно. Фахівці вважають, що він опустився на глибину 360 метрів. До пошукової операції залучено батискаф із дистанційним керуванням.
10. Науковці ЄС: ця зима в Європі стала другою найтеплішою в історії
Найтепліша зима
Європа
Зима 2022–2023 років у Північній півкулі стала другою найтеплішою за всю історію спостережень. А також надзвичайно посушливою. З такою заявою виступили науковці Європейського Союзу.
За їхніми даними, особливо високі температури були в деяких регіонах східної і північно-східної Європи.
Схили без снігу зіпсували різдвяний лижний сезон, а на Новий рік було побито кілька температурних рекордів.
Зі слів учених, у західній і південно-східній Європі цієї зими було сухіше, ніж зазвичай. У лютому в деяких районах спостерігався рекордно низький рівень вологості ґрунту.
Французький уряд закликав накласти в країні обмеження на споживання води. В Італії теж побоюються, що наступного літа знову буде посуха. Торік там уже запроваджували через це надзвичайну ситуацію.
Науковці ЄС також повідомили, що в лютому антарктичного морського льоду стало рекордно мало, як на цей місяць. Його було на третину менше за середній показник.
11. Угандієць зробив зі сміття плавучий острів і відкрив там ресторан
Плавучий острів зі сміття
Лузіра, Уганда
Якщо ви гадаєте, що це вхід на присадибну ділянку, то помиляєтеся. Цей зелений садок росте на плоту зі сміття. Його зробив угандієць Джеймс Катіба. Своє творіння назвав «Плавучим островом». Він плаває на озері Вікторія в передмісті Кампали.
[Джеймс Катіба, власник плоту]:«Судно тросами прикріплене до берега. На його створення пішло щонайменше десять тонн пластикових пляшок. На полоті з комфортом розміститься від 100 до 120 осіб».
Джеймс — колишній гід. Будувати човен почав у 2017 році. Спочатку просто хотів показати, куди подіти тонни сміття з озера Вікторія. Під час рясних дощів туди змиває гори пластикових відходів.
Угандієць почав із того, що став за невелику плату скуповувати в рибалок пластмасові пляшки. За пів року зібрав десять тонн. Потім почав будувати пліт. Причому пляшки заповнив землею. Саме в ній росте цей зелений сад. Верхня частина рослин дає тінь людям, а нижня йде у воду і створює сприятливе середовище для риби.
[Джеймс Катіба, власник човна]:«Тепер тут розмножується риба. Рибалки ловлять сомів, протоптерів та тиляпій».
Змайструвавши незвичайне судно, Джеймс зрозумів, що це ще й можливість успішного бізнесу. Так на острові з’явився ресторан. Тут відпочиває місцева молодь і туристи.
[турист із Греції]:«Це великий острів, який плаває. Ніколи раніше не чув, щоб в Африці було щось подібне, особливо про пліт із пляшок, зібраних на озері Вікторія. Це принесло велику користь, бо власник не лише очистив довкілля, а й створив щось унікальне».
Вікторія — друге за площею прісноводне озеро світу. Воно розташоване на екваторі на території трьох країн: Уганди, Кенії і Танзанії.
12. Українські майстри перетворюють ящики для снарядів на вишукані меблі
Друге життя предметів війни
Львів, Україна
Ця купа військових речей уже виконала свою роль у захисті України. Однак один львівський проєкт надає цим символам війни нового значення. Гільзи і ящики для снарядів він перетворює на предмети інтер’єру.
[Наталія Кузьма, волонтерка, керівниця проєкту]:«Відстріляні речі — це харизматичні раритетні речі, які є символом мужність і залишаться символом цієї історії великої війни 2022–23 років».
Волонтерка й керівниця проєкту Наталія Кузьма створила майстерню у власному будинку. Тут реставратори й художники проєктують і декорують пов’язані з війною речі, перетворюючи їх на предмети побуту.
Майстри вже виготовили невелику колекцію скринь і столів. Кожен предмет цілком індивідуальний і функціональний.
[Наталія Кузьма, волонтерка, керівниця проєкту]:«Цей столик відкривається, і туди можна класти те, що рідко використовуєш, щось цінне. Наприклад, це можуть бути документи».
Меблі прикрашають традиційним українським розписом.
[Яна Будинчук, художниця]:«Ці квіти не просто так тут знаходяться. Вони виринають крізь війну. Вони намагаються пробитися, подібно до підсніжників».
Іноді предмети потребують додаткових деталей або перероблення. Допомагає в цьому коваль Юрій Сентимрей.
[Юрій Сентимрей, коваль]:«Я думаю, що стиль лофт-мілітарі буде популярним ще довгий час. Усі друзі, усі родичі — усі там. Усе це ще довго буде в наших головах, на жаль».
Проєкт має два напрямки: волонтерський та екологічний. Так уторговані гроші майстри віддають на потреби військовиків. Але водночас вони показують, як можна перетворити тисячі використаних гільз, які вкривають українську землю, на корисні речі.
13. Дві індонезійки 40 років проводять уроки для дітей із міських нетрів
«Мами-близнючки»
Джакарта, Індонезія
У яскраво-рожевих сукнях і солом’яних капелюхах 70-річні індонезійські близнючки проводять урок у початковій школі.
Їх звуть Шрі Іріанінгсіх та Шрі Россіаті. Але учні, батьки й місцеві жителі звикли називати їх «мами-близнючки».
Жінки заснували школу для найбідніших учнів в одному з районів Джакарти в 1983 році.
Понад 40 років вони проводять уроки для учнів віком від 6 до 17 років. Тут діти із сімей, що живуть у саморобних хижах уздовж річок та на звалищах. Багато хто навіть не має документів.
[Шрі Іріанінгсіх, учителька]:«Серед цього елітного житлового комплексу… ці люди підмітають вулиці. У них немає грошей… Найнижча плата за навчання в цьому районі — 326 доларів. Ось чому ми створили цю школу. Нехай ці діти навчаються тут».
Мами-близнючки сповнені рішучості завдяки навчанню дати своїм учням можливість заробляти на життя.
А школярі здобувають практичні навички: від кулінарії до оформлення квітів. Це допоможе їм уникнути жебракування на вулицях.
З 2008 року державні школи Індонезії стали безплатними. Але щоб туди вступити, потрібне свідоцтво про народження. А більшість цих дітей його не мають. Ба більше, їхні батьки не спроможні купити підручники.
[Лені Нур Афія, школярка]:«У Джакарті немає рисових полів та природи. Мами-близнючки привезли нас сюди. Ми збираємо равликів та вугрів і разом набираємося досвіду».
Деякі колишні учні школи змогли вступити до університетів. А хтось уже вчиться в магістратурі.
[Ніа Латіфа, випускниця школи]:«Після відвідування школи мам-близнючок та під їхнім керівництвом я змогла вступити до Університету Індонезія. Зараз навчаюся на магістра в Університеті Памуланг. А ще працюю в міжнародній організації, чого раніше не могла б досягти».
Після пандемії дітей у цій школі побільшало. Проте мами-близнючки не мають наміру зупинятися.
[Шрі Іріанінгсіх та Шрі Россіаті, мами-близнючки]:«Ми не намагаємося заробити, а вкладаємо в цю школу свої гроші. І тут ми заряджаємося щастям. Через 73 роки ми розуміємо, що це те, що ми шукали».
14. Чоліти в спідницях промчали на велосипедах болівійським містом Ель-Альто
Чоліти на велоперегонах
Ель-Альто, Болівія
Ці велоперегонниці не визнають шоломів. Водночас вони не в спортивному одязі, а в традиційних спідницях. Участь у цих незвичайних змаганнях беруть чоліти — корінні жительки Болівії.
Маршрут пролягає вулицями Ель-Альто — найвисокогірнішого мегаполіса світу.
[учасниця велоперегонів]:«Я змалку живу в сільській місцевості. Ми завжди їздили на велосипедах. І ми, сільські чоліти, беремо участь у велоперегонах, а традиційний одяг нам не перешкода».
Чолітами в Болівії називають жінок народностей аймара та кечуа. Зазвичай вони носять капелюхи-котелки, шалі й спідниці, відомі як польєра. На їх пошиття йде до восьми метрів тканини. Також під верхньою спідницею є ще чотири чи п’ять нижніх.
Велоперегони чоліт стали частиною заходів, присвячених 38-м роковинам утворення Ель-Альто. Поселення на цій території виникло ще 120 років тому. Але до 1985 Ель-Альто було частиною Ла-Паса.
15. Картини Гої та Веласкеса вперше за 100 років повернулися до Іспанії
Шедеври Гої та Веласкеса
Мадрид, Іспанія
Шедеври Веласкеса, Гої, Мурільйо та Ель Греко вперше за сто років повернулися до Іспанії. Дев’ять картин іспанських художників виставили в музеї Прадо в Мадриді.
Усе це експонати з приватної колекції Фріка. Зазвичай вони зберігаються в особняку на П’ятій авеню в Нью-Йорку, але зараз там триває ремонт.
[Ієн Вордроппер, директор музею Фріка]:«Фрік зібрав невелику, але чудову колекцію іспанського живопису — дев’ять картин. Ми дуже раді, що зараз вони тут серед експонатів музею Прадо. Для нас найцікавіше — це не лише показати їх публіці тут, в Іспанії, а й зіставити їх (з іншими картинами)».
Серед картин — «Кузня» Франсіско Гої, «Портрет короля Філіпа IV» Дієго Веласкеса й роботи Ель Греко — «Святий Ієронім» і «Вигнання торговців із храму».
[Хав’єр Портус, працівник музею Прадо]:«Фрік був одним із найбагатших людей свого часу й мав доступ до всього ринку творів мистецтва. Те, що з усіх іспанських художників він вибрав здебільшого лише Веласкеса, Ель Греко й Гою, показує, що було каноном іспанського живопису для американських колекціонерів початку XX століття».
Генрі Клей Фрік був американським бізнесменом і меценатом. Він збудував особняк у Мангеттені, де й виставлено його колекцію картин. Згідно із заповітом колекціонера, музей не дає в оренду експонати. Виняток зробили лише на час ремонту.
Шедеври іспанського живопису демонструватимуть у Мадриді до 2 липня.
16. Коні відкрили показ моди Стелли Маккартні
Коні на подіумі
Париж, Франція
Сім коней відкривають показ моди в Парижі. Під керівництвом тренера вони позують з одного боку подіуму, показуючи всілякі трюки.
Так дизайнерка Стелла Маккартні продемонструвала своє послання про моду без шкіри. Її шикарна лінійка одягу створена з нових екологічно чистих матеріалів.
Дизайнерка каже, що хоче глибше дослідити стосунки між людьми та природою.
[Стелла Маккартні, дизайнерка]:«Цього сезону було так багато шкіри та пір’я, особливо на подіумі. Я просто дуже хочу показати всім у світі — і світу моди зокрема — що насправді не треба цього робити».
У своїй колекції вона використала відходи, отримані з грибів, яблук та винного винограду. Наприклад, з останніх зробили сумку s-wave.
Моделі проходять по м’якому ґрунту в довгих жакетах, злегка зібраних на талії, а також у пальтах зі штучного хутра та асиметричних шовкових сукнях із мереживною підкладкою.
На деяких убраннях можна побачити кінський принт. А хтось іде в шапці вершника.
[Стелла Маккартні, дизайнерка]:«Ми виросли в глушині. Я їздила на конях без сідла. Пам’ятаю, як увесь час із них падала й сідала знову».
Показ відвідала акторка Джессіка Альба, співачка Авріл Лавін та модель Каміла Макконахі. Також у першому ряду була редактор Vogue Анна Вінтур та Антуан Арно — син гендиректора LVMH.
Компанія LVMH володіє пакетом акцій бренду, а Маккартні виступає як її консультант із питань довкілля.
17. Кубинці заводять гаванських бішонів, попри труднощі
Болонки ― пристрасть кубинців
Гавана, Куба
Такі собачки породи гаванський бішон — пристрасть багатьох кубинців. Собаківниця Майлін Амадор розводить цих болонок понад 30 років. Вона ще вивчилася на собачого перукаря й сама доглядає за своїми вихованцями. Але це нелегко.
[Майлін Амадор, собаківниця]:«Я купаю собак кожні чотири дні. Якщо запізнюсь хоч на день, шерсть сплутається. У них не має бути ні бліх, ні кліщів — потім не позбудешся. Мені доводиться щомісяця застосовувати препарати від бліх. Тримати гаванця — це величезна праця не лише на Кубі, а й у всьому світі».
До того ж на соціалістичній Кубі постійно обмаль різних товарів. Зокрема важко купити шампуні й бальзами для собак, а без цього доглядати шерсть складно. Але люди однаково не відмовляють собі в задоволенні завести гаванського бішона, бо ж це місцева порода.
[Майлін Амадор, собаківниця]:«Собаки цієї породи дуже розумні. Я вважаю їх найкращими. Мені всі до вподоби, я працювала з багатьма породами: бразильська філа, ротвейлер, доберман, німецька вівчарка, лабрадор, мопс, ши-цу, але гаванця не проміняю ні на кого з них».
Гаванські бішони дуже товариські й люблять гратися з дітьми. Вони звикають до будь-яких умов — головне, щоб поряд була людина. Гаванці живуть до 14–16 років і рідко хворіють.
На Кубі зареєстровано півтори тисячі гаванських бішонів.
18. Чарівне північне сяйво освітлює небо над фінською Лапландією
Північне сяйво
Фінляндія
Чарівне північне сяйво відтіснило темряву в небі над фінською Лапландією. Атмосферне явище спостерігали жителі міста Тепасто, що приблизно на 200 кілометрів на північ від Полярного кола.
Сяйвом помилувалися й у Рованіемі. Тут спалахи зеленого свічення бачили дев’ять разів за один вечір. Останній тривав пів години. Утім, за словами місцевих фотографів, цієї весни північне сяйво можна побачити досить часто.
Це атмосферне оптичне явище також називають авророю. Воно виникає під час взаємодії магнітосфери із зарядженими частинками сонячного вітру. Колір полярного сяйва залежить від його висоти в атмосфері.
Аврору зазвичай можна спостерігати з вересня по березень. Найчастіше сяйво буває восени чи навесні. Під час світіння виділяється велика кількість енергії — приблизно така сама, як під час сильного землетрусу.
Останніми роками туристи люблять влаштовувати так зване полювання на північне сяйво. У Фінляндії для таких мандрівників навіть поставили будиночки зі скляними куполами.
Коротке посилання на цю сторінку:
