Боснієць Муневер Саліхович мріє перетворити своє захоплення на успішний бізнес. За фахом він фотограф. Одночасно захоплюється етнологією і різьбленням по дереву. Сьогодні він створює копії старовинного й давнього столового наряддя.
Більшу частину вільного часу він присвячує прогулянкам по горах і лісах. Часто знаходить руїни старих, а іноді й давніх поселень.
[Муневер Саліхович, різьбяр]:
«Проводячи час на свіжому повітрі, я хотів, щоб столове наряддя можна було легко носити із собою в кишені. Мені стало цікаво, чим користувалися давні люди, тому я почав вивчати історичні записи».
Саліхович вивчав літературу, а також досліджував колекції місцевих музеїв.
[Муневер Саліхович, різьбяр]:
«Деревина трухне, дерев’яних артефактів немає. Але є деякі металеві ложки й виделки того періоду, і я використав їх як орієнтир».
Саліхович першим відтворив невелику практичну ложку й виделку. Згідно з історичними записами, таким наряддям користувалися іллірійці, що населяли Балканський півострів до того, як слов’янські племена завоювали його приблизно в 600 році нашої ери.
Потім майстер вирішив зробити ще кілька ложок і виделок друзям. Незабаром посипалися замовлення, тож довелося створити невелику майстерню.
Тепер він робить багато варіантів дерев’яного посуду, який, як заведено вважати, використовували різні племена, які жили на території сучасної Боснії.
[Весна Ісабегович, етнолог]:
«Музей — це місце, де можна побачити історичні артефакти, але ці артефакти не мають душі. Інакше кажучи, це просто мертві предмети, якими не користуються».
Утім, це може незабаром змінитися. Уже є ідея продавати в музеї роботи Муневера як сувеніри.
Коротке посилання на цю сторінку:
