Ось уже п’ять років, як індустрія вирощених у лабораторії діамантів невпинно зростає. Це стимулювало виробництво в індійському штаті Гуджарат.
На ювелірній виставці в Лондоні можна побачити багато стендів індійських виробників штучних діамантів. Сьогодні експерти намагаються оцінити, як лабораторне каміння вплинуло на індустрію.
[Девід Бро, редактор спеціалізованого журналу]:
«Спочатку до них ставилися скептично, бо вони не природні. Вони не розвивалися в земній корі впродовж мільйонів років. Але нині апетит на вирощені в лабораторії діаманти явно зростає».
Один із найбільших стендів у центрі виставки належить компанії з Гуджарату. Вона стала офіційним спонсором заходу й претендує на звання найбільшого у світі виробника алмазів. Незабаром збирається виготовляти до 35 тисяч каратів на місяць.
Вона першою створила гігантський лабораторний діамант вагою 27 каратів — найбільший у світі серед штучних.
Водночас голова компанії каже, що вирощені алмази за хімічним складом ідентичні добутим.
[Санкет Патель, голова компанії ― виробника алмазів із Гуджарату]:
«Неважливо, виник він над землею чи під нею — продукт один і той же. Він називається алмазом. Це алмаз. Він завжди буде алмазом. Крапка».
Власник ще однієї індійської компанії з вирощування алмазів каже, що ринок США одним із перших прийняв ідею лабораторного каміння. І він очікує, що ринок у Європі наслідуватиме цей приклад.
[Радж Вайдія, голова індійської компанії — виробника алмазів]:
«Наразі ця галузь становить від 7 % до 9 % загального обсягу. Щороку вона зростає на 5–10 %. До кінця 2030 року промисловість вирощених і природних алмазів становитиме 50 на 50».
Утім, якщо на ринку з’явиться так багато штучного каміння, то це може створити проблеми для ювелірів. Тепер вони мають навчитися відрізняти природні алмази від лабораторних, адже ціна може різнитися вдесятеро.
У Великій Британії вже опублікували низку посібників. Вони мають звести до спільного знаменника термінологію алмазної галузі.
Коротке посилання на цю сторінку:
