Через коронавірус захід відклали на рік, оскільки сподівалися, що епідеміологічна ситуація поліпшиться й тисячі іноземних гостей дадуть Японії очікуваний прибуток. Але цього не сталося, і незадовго до відкриття організатори вирішили не пускати глядачів — як місцевих, так й іноземних.
Попри це президент Міжнародного олімпійського комітету назвав захід символом величі миру.
[Томас Бах, президент МОК]:
«Я впевнений, що ніхто з учасників ніколи не забуде ці Олімпійські ігри. Вони були унікальними. Вони стали великим символом надії для людей в усьому світі, великим проявом солідарності, завдяки якій ці Ігри відбулися, а також великим проявом миру, оскільки без солідарності немає миру».
Місцевий Олімпійський комітет у Токіо робив усе, щоб Олімпіада не перетворилася на епіцентр поширення нового дельта-штаму вірусу. Спортсмени переважно були у своїх кімнатах і зустрічалися тільки на змаганнях.
Однак сплеск захворюваності все одно стався. Тепер лікарні в Токіо намагаються впоратися з напливом пацієнтів.
Попри обмеження під час закриття Ігор біля Національного стадіону в Токіо зібралися протестувальники. Вони тримали плакати «Олімпіада вбиває бідних» і «Нам не потрібна Олімпіада».
Опитування громадської думки показують, що японці на тлі світової кризи в галузі охорони здоров’я здебільшого не хотіли цього заходу. Країна витратила на Ігри 15 мільярдів доларів — удвічі більше, ніж очікувалося. І це тоді, як напливу туристів не було.
[протестувальник]:
«Під час Олімпійських ігор кількість хворих на COVID різко зросла. Ми не можемо дозволити, щоб їх стало ще більше. Паралімпіаду треба скасувати. Думаю, є зв’язок між Олімпіадою і випадками зараження, бо коли почалися Ігри, хворих стало більше».
Утім, невеликою розрадою для японців стала рекордна кількість здобутих їхніми атлетами золотих медалей — 27. Вище в заліку тільки США й Китай. У них 39 і 38 золотих нагород відповідно.
Українські ж спортсмени на цих Іграх вибороли 19 медалей: одну золоту, 6 срібних та 12 бронзових.
Коротке посилання на цю сторінку:
