Напад стався 12 квітня. Кілька людей, озброєних кувалдами та ножем, увірвалися до друкарні, почали трощити обладнання й залякувати працівників. Коли вони вже йшли геть, то забрали комп’ютер і засипали друкарське обладнання будівельним сміттям.
[Го Цзюнь, директор гонконзького відділення газети Epoch Times]:
«Китайська комуністична партія, намагаючись перешкодити жителям Гонконгу дізнаватися новини з незалежного джерела, використала всі методи, щоби придушити голос Epoch Times у Гонконзі. Epoch Times — один із небагатьох голосів у медіапросторі Гонконгу, який не схилився перед КПК».
Видання Epoch Times, головний офіс якого в Нью-Йорку, заснували китайські дисиденти у 2000 році. У Гонконзі газету почали друкувати у 2001-му. Але публікувати критику на адресу китайського комуністичного режиму виявилося непросто. За останні кілька років це вже п’ятий напад на гонконзький друкарський цех.
Наприклад, у 2019 році його підпалили. Гонконзька поліція не знайшла зловмисників і нікому не висунула звинувачення.
Голова азійського бюро «Репортерів без кордонів» сказав, що бездіяльність гонконзької влади насправді стимулює вчиняти злочини проти журналістів.
Засудили напади й дві гонконзькі Асоціації журналістів і новинних видань. Вони написали відкриті заяви. А відомий коментатор Ван Аньжань зазначив, що напад був явно замовним.
Раніше Гонконг знали як міжнародний центр журналістики. Багато відомих ЗМІ відкрили там свої штаб-квартири. Коли в 1997 році Велика Британія передала Гонконг під управління КНР, Пекін обіцяв зберегти свободу ЗМІ. Але відтоді він тільки посилював свій вплив у регіоні.
Торік гонконзька влада заарештувала медіамагната Джиммі Лая. Він володіє продемократичною газетою Apple Daily. Його звинувачують у так званій змові з іноземними силами.
Гонконг також у міжнародному рейтингу свободи преси скотився з 18 місця у 2002 році на 80-е у 2020-му. Водночас материковий Китай займає 177 місце зі 180.
Коротке посилання на цю сторінку:
