Житель австралійського Мельбурна Юен вимушено став городником. Він, як і багато інших, сидить на карантині. Вирішив, що вільний час можна присвятити догляду за власними грядками.
[Юен Регаццо, житель Мельбурна]:
«Загалом ми намагаємося знизити витрати».
На своїй ділянці він вирощує шпинат, стручковий горох і щавель. А ще проводить кулінарні експерименти.
[Юен Регаццо, житель Мельбурна]:
«Я зробив дуже цікавий соус із кульбабою, чередою та іншими рослинами зі своєї ділянки».
Юен, як і сотні інших австралійців, одержує безкоштовне насіння від урядового банку насіння Нового Південного Уельсу.
[Аморелле Демпстер, шеф-кухар]:
«Товариства городників — це спосіб об’єднати людей на базовому рівні».
Тепер багато хто задумується: коли пандемія закінчиться, чи закинуть люди свої грядки, чи тенденція триватиме.
[Аморелле Демпстер, шеф-кухар]:
«Гадаю, люди справді хочуть продовжувати».
Під час епідемії австралійці загалом почали активніше вирощувати власну їжу. Крім того, робота на землі допомагає заспокоїтися.
[Нік Роуз, голова Національної мережі харчового виробництва]:
«Люди сьогодні непокояться, і небезпідставно. Вони не знають, що їх чекає. Та коли вони на своєму городі… я теж це роблю. Коли я приходжу на грядки, то геть усе забуваю».
Ось іще одна квітуча ділянка жителя Мельбурна Джона. Його донька має пораду для всіх, хто ще тільки замислюється про власний город.
[Поппі, жителька Мельбурна]:
«Вирощувати не завжди виходить, але треба хоча б спробувати».
Коротке посилання на цю сторінку:
