01.10.2024
Телеканал NTD

Огляд світових подій (з 12 по 17 березня)

Огляд світових подій (з 12 по 17 березня)

1. Шторм «Фредді» вбив понад 100 осіб в Африці Наслідки «Фредді» Малаві та Мозамбік На Малаві..

Дата завантаження: 2024-05-01

video

1. Шторм «Фредді» вбив понад 100 осіб в Африці

Наслідки «Фредді»
Малаві та Мозамбік

На Малаві та Мозамбік удруге за місяць налетів тропічний шторм «Фредді» — один із найсильніших із зареєстрованих у Південній півкулі.

Уже відомо, що в Малаві загинуло щонайменше сто осіб, і ця кількість, найімовірніше, зростатиме. Ще сотні людей постраждали. Їх доставляють до лікарень.

[Роберт Кембо, постраждалий від повені]:
«Уночі було дуже погано, а зараз день, й усвідомлюєш утрати. Ніколи не бачив настільки страшного. Будинки сусідів зруйновані. Люди зникли безвісти. У деяких сім’ях чоловік живий, а дружина та діти зникли».

[Чарльз Мленга, рятувальник]:
«Допомагаю в пошуках. Знаю, що там поховано ще більше людей. Поки що ми знайшли тут 20–25 тіл. Більшість із них повезли до лікарні, але ці люди мертві».

[Кліффорд Луванда, місцевий житель]:
«Таке вже вдруге. Уперше було 15-го січня 2015 року. Але цього разу гірше. Я вже бачив 12 загиблих, і кількість зростатиме».

У сусідньому Мозамбіку повний масштаб збитків та людських жертв поки не зрозумілий. Загальна кількість загиблих у Малаві, Мозамбіку та на Мадагаскарі з часу, коли «Фредді» налетів уперше, поки що становить 136 осіб.

За останні чотири тижні «Фредді» приніс до регіону більше ніж річну норму опадів. У Мозамбіку повені знищили посіви.

Чиновники попереджають, що можуть початися епідемії хвороб, які поширюються через воду. У Малаві може посилитися спалах холери, який уже став найсмертельнішим в історії країни.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, «Фредді» може бути найтривалішим тропічним циклоном.

2. Південний схід Туреччини тепер потерпає від повеней

Повені на південному сході
Туреччина

Туреччина знову потерпає від стихійного лиха. На південному сході країни щонайменше 10 людей загинуло внаслідок повеней.

Від злив потерпають провінції Шанлиурфа та Адияман. За останню добу тут випало понад 100 міліметрів опадів на квадратний метр.

Дороги обернулися на річки. Вода забирає автомобілі. У деяких будинках затоплено підвали й перші поверхи.

Рятувальники шукають зниклих безвісти. А ще допомагають тим, хто опинився в пастці у власних будинках. Залучають водолазів та човни.

У цих двох турецьких провінціях живе коло 2 мільйонів 700 тисяч осіб. І вони ж минулого місяця постраждали від сильного землетрусу, який загалом забрав життя 48 тисяч турків. Мільйони втратили житло.

Багато хто зараз мешкає в наметах та контейнерних будинках. І тепер їх затопило. Так, в Адиямані один із таких контейнерів потік води поніс разом із трьома людьми, які були всередині.

3. Російські винищувачі пошкодили американський безпілотник над Чорним морем

Падіння безпілотника
Росія ― США

Американські військовики були змушені розбити свій розвідувальний безпілотник MQ-9 Reaper через пошкодження, завдані йому під час зіткнення з російським літаком. Про це заявили в Пентагоні.

[Пет Райдер, бригадний генерал військово-повітряних сил США]:
«Через пошкодження ми мусили фактично спрямувати його в Чорне море. Наскільки мені відомо, поки що росіяни його не дістали».

У вівторок американський військовий розвідувальний безпілотник MQ-9 розбився в Чорному морі в районі Кримського півострова після того, як його перехопили російські винищувачі.

У Пентагоні заявили, що один із російських літаків Су-27 врізався у гвинт дрона, вивівши його з ладу.

Також там упевнені, що російські винищувачі кілька разів скидали пальне на MQ-9, можливо, намагаючись його засліпити чи пошкодити. Вони також робили небезпечні маневри літальним апаратом перед безпілотним.

Водночас міноборони Росії свою причетність до інциденту заперечує й каже, що до аварії могло призвести різке маневрування, через що дрон став некерованим.

4. Уряд Франції попри протести не відмовиться від пенсійної реформи

Від реформи не відмовляться
Франція

Французький уряд не відмовиться від пенсійної реформи, незважаючи на протести. Про це заявив його речник Олів’є Веран. 12 березня сенат країни підтримав спірний проєкт реформи, яка передбачає поступове підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. 195 сенаторів проголосували за документ, 112 — проти.

[Олів’є Веран, прессекретар уряду Франції]:
«По-перше, ми не відмовимося від пенсійної реформи. Ми рухаємося крок за кроком. І є всі ознаки того, що ми зможемо домогтися її ухвалення».

Законопроєкт спричинив протести та страйки в усій Франції. Вони порушили роботу нафтопереробних заводів, громадського транспорту, комунальних служб, шкіл та інших закладів.

Уряд стверджує, що зміни потрібні, щоб у пенсійній системі не закінчилися гроші. Однак профспілки вважають реформу несправедливою і закликають провести референдум. Згідно з опитуваннями, із запланованими змінами не згодні дві третини французів.

11 березня відбулася чергова серія масових виступів проти документа. За даними влади, у всій країні в ній узяло участь 368 тисяч осіб. Однак профспілки вважають, що учасників було близько мільйона.

[Мохамед Беаллю, голова профспілки клінінгових послуг]:
«Я кажу від імені прибиральників: наша робота дуже важка. Деякі встають дуже рано впродовж 40 років: о 5 ранку, навіть о 4 ранку — і закінчують о 10 вечора. Це втомлює. Деякі робітники дуже втомлюються, також на роботі трапляється багато нещасних випадків, є багато професійних захворювань. Люди не можуть працювати до 64 років».

Пенсійна реформа була ключовою передвиборчою обіцянкою президента Емманюеля Макрона. Відповідно до неї також збільшать мінімальний термін, протягом якого треба робити внески. Тепер це буде 43 роки.

16 березня щодо документа має відбутися фінальне голосування в обох палатах французького парламенту. Водночас на 15 березня заплановано ще один загальнонаціональний страйк.

5. Посуха й війна: уже 3,8 мільйона сомалійців мусили покинути свій дім

Війна й посуха
Сомалі

Кількість людей у Сомалі, що мусили залишити свій дім, стала рекордною. Це три мільйони 800 тисяч осіб. Такі дані наводить Міжнародна організація з міграції.

За даними МОМ, люди втікають через найбільшу за десятиліття посуху та воєнний конфлікт, що триває в країні.

[Нунай Ісхак, жителька Сомалі]:
«Під час посухи загинуло семеро дітей, і мені не було чим годувати шістьох дітей, які залишилися, тому ми прийшли сюди, у Байдабо».

У Сомалі ось уже п’ять сезонів дощів поспіль було рекордно мало опадів.

Десятки тисяч людей і далі прибувають до таких великих міст, як Байдабо й Могадишо.

Міжнародні агентства з надання допомоги прогнозують, що до липня цього року свій дім покинуть ще 300 тисяч сомалійців.

[Угочі Деніелс, представниця Міжнародної організації з міграції]:
«Байдабо прийняло найбільше внутрішньо переміщених осіб у Сомалі, але від конфлікту й зміни клімату постраждала вся країна».

Міжнародна організація з міграції організувала в Байдабо притулки. До місцевих медцентрів щодня привозять десятки виснажених через брак їжі дітей.

Співробітники організації зараз працюють з урядом Сомалі, щоб забезпечити людям постійне водопостачання й доступ до харчів. Також їх навчають вирощувати стійкі до посухи рослини.

6. Жителі затопленого містечка в Каліфорнії просять допомоги

Люди просять допомоги
Пахаро, США

Жителі затопленого містечка Пахаро, що в Каліфорнії, просять про допомогу. Недавно на річці прорвало дамбу, і вода поглинула квартали й цілі вулиці. Людей екстрено евакуювали.

Але виїхали не всі. До цієї вулиці вода не дісталася, тож деякі жителі лишилися.

[Фріда Гонсалес, жителька Пахаро]:
«Ми вирішили залишитися, бо тут, здається, безпечніше, ніж в евакуаційному центрі».

Водночас не працює водопровід. Час від часу зникає електроживлення. Ті, хто лишився, поки мають бутельовану воду, але вона закінчується. Запас харчів теж вичерпується.

[Марія Мартінес, жителька Пахаро]:
«Я дуже хочу донести до влади, що нам потрібна вода. І (нам потрібна) безпека, бо діють мародери. Ми залишилися, зокрема, і через це».

А це інший берег річки Пахаро. Проїзд через міст заблоковано — тут чергує поліція. Поруч евакуйовані просять пропустити їх додому, щоб забрати речі. Через поспіх вони не встигли взяти все потрібне.

[Марія, евакуйована]:
«У нас немає одягу. Багато хто не взяв своїх робочих інструментів. Як нам працювати? І чим платити за житло на цьому боці (річки), тоді як треба платити за житло й з іншого боку?»

Люди також хочуть узяти шкільне приладдя, щоб їхні діти могли вчитися далі.

Цього року Каліфорнія постійно потерпає від повеней. Погодне явище, відоме як атмосферна річка, приносить рясні опади. Нині в десятьох округах штату діє наказ про обов’язкову евакуацію.

Тим часом рятувальні служби готуються до одинадцятої атмосферної річки за сезон. Синоптики попереджають про повені на більшій частині Каліфорнії та штормовий вітер, який валитиме дерева.

7. «Немає грошей ні на що»: венесуельцям важко купувати навіть їжу

За межею бідності
Каракас, Венесуела

Як і багато венесуельців, Лурдес працює на трьох роботах, щоб просто вижити. Але й цього тепер замало. Вона вчителька, перукарка й працівниця театру, і водночас їй однаково часто бракує грошей навіть на їжу.

[Лурдес Вільяроель, жителька Венесуели]:
«Іноді в людей не вистачає грошей, щоб сплатити за проїзд у транспорті. Або ж на проїзд є, але не снідаєш. Чи снідаєш, однак не обідаєш. Деякі мої колеги-вчителі не обідають. Кажуть, що немає грошей ні на що».

Голод у країні, де гіперінфляція з’їдає всі доходи, тепер звичайне явище. Це стосується навіть привілейованих, які мають доступ до американських доларів.

Щомісячна зарплата в приватному секторі становить у середньому 140 доларів, а в державному — лише 14. Водночас на харчі одна сім’я в середньому витрачає коло 370 доларів на місяць.

[Дженні Фігередо, економістка]:
«Люди не ходять до магазинів, бо не можуть купити нічого, окрім їжі. Ціни на харчі зростають щодня».

Продавці на ринку кажуть, що покупців дедалі менше, бо люди заощаджують.

[Оскар Йочунга, продавець овочів]:
«Через теперішню ситуацію і підвищення курсу долара болівар різко впав. Тепер люди купують значно менше, ніж раніше».

Опитування показують, що коло половини домогосподарств у країні живуть за межею бідності. Понад 40 % респондентів сказали, що пропускають один прийом їжі на день.

Водночас мільйони громадян Венесуели за останні роки виїхали, щоб розпочати нове життя в інших країнах Південної Америки чи за її межами.

8. Чи загрожує світові нова банківська криза

«Ідеальний шторм»
Проблеми Credit Suisse

Акції другого за величиною банку Швейцарії Credit Suisse у середу впали на 30 %. Аналітики вже заявили, що побоюються ще гіршої ситуації у фінансовому секторі, якщо брак ліквідності й негативні настрої в банківському секторі після цих подій збережуться.

Сам Credit Suisse заявив, що позичить до 54 мільярдів доларів у Національного банку Швейцарії, щоб підтримати ліквідність та довіру інвесторів.

Це перший великий міжнародний банк, який отримав екстрену допомогу після фінансової кризи 2008 року. Його проблеми викликали серйозні сумніви, що центральні банки зможуть витримати інфляцію за допомогою агресивного підвищення відсоткових ставок.

[Грег Свенсон, економіст]:
«Гадаю, для Credit Suisse це був ідеальний шторм. Він почався з банку Кремнієвої долини, а потім продовжився із банкрутством Signature Bank. І в Credit Suisse виникли деякі проблеми, що й у тих банків, а саме — зняття депозитів. У четвертому кварталі із Credit Suisse забрали 110 мільярдів швейцарських франків».

Найбільший акціонер Credit Suisse — Національний банк Саудівської Аравії, якому належать майже 10 % акцій. Він заявив, що не може надати швейцарській фінансовій установі додаткову допомогу.

Частку Credit Suisse він придбав торік під час кампанії залучення капіталу. Тоді ж зобов’язався інвестувати до півтора мільярда швейцарських франків.

На тлі поганих новин про Credit Suisse обвалилися європейські фондові ринки. Так, індекс європейського банківського сектору впав більш як на 7 %.

Упали котирування цінних паперів також й інших європейських банків.

9. Перший у світі центр випробування житлових будинків різною погодою

Центр випробування будинків
Солфорд, Велика Британія

Це перший у світі дослідницький центр для випробування житлових будинків. Його звели у Великій Британії на території Солфордського університету. Тут можна створювати екстремальні погодні умови.

Нині в центрі тестують два будинки різних компаній. Споруди пройдуть випробування вітром, сонцем дощем та снігом. Температуру тут можна знизити до мінус двадцяти градусів і підвищити до плюс сорока.

[Вілл Свон, працівник Солфордського університету]:
«Ми хочемо знати, як будівлі виконуватимуть свої функції зараз і в майбутньому. Хочемо досягти високої енергоефективності й нульових викидів».

Дослідники перевіряють різні системи вентиляції, а також опалення, зокрема теплові помпи й інфрачервоні обігрівачі. Так хочуть з’ясувати, що ефективніше й що споживає менше енергії.

[Олівер Новакович, працівник будівельної компанії]:
«Ми перевіряємо, якими будуть у домі умови життя для людей, і головне — для наших клієнтів. Потім ми тестуємо, як на будівлі позначаються різні погодні умови. А потім, що найважливіше, як усе це взаємодіє з тим, що всередині дому».

Фахівці також експериментуватимуть з ізоляцією. Наприклад, ця стіна здається цегляною. Але насправді її зроблено з дерев’яного каркаса й усіляких ізоляційних матеріалів.

[Том Кокс, працівник компанії ― виробника будматеріалів]:
«Ви бачите порівняно тонку конструкцію, дуже легку та стійку, і дуже ефективну з погляду теплоізоляції. Вона ніби огортає будинок теплою і непромокною ковдрою».

Ці два будинки тестуватимуть кілька років. Потім пройти таке випробування зможуть будівлі й інших компаній.

10. Камені з украпленнями пластику стривожили науковців

Камені з пластику
о. Триндаді, Бразилія

Гірські породи вулканічного острова Триндаді, що в Атлантиці, роками приваблювали вчених. Але недавня знахідка їх уразила. Геологи знайшли пластикове каміння.

Острів лежить за 1200 кілометрів від узбережжя Бразилії, але пластикові відходи дісталися й сюди.

[Фернанда Авелар Сантос, геолог]:
«Ми знайшли ці зразки на охоронюваній території Бразилії — недалеко від місця, де гніздяться зелені черепахи. На острові виняткова біологічна різноманітність: унікальні види риб, коралові рифи, морські птахи та червонокнижні краби».

Геологи провели хімічний аналіз, який підтвердив, що в знайдених породах є пластик. Таке каміння називають пластигломератами.

[Фернанда Авелар Сантос, геолог]:
«Ми визначили, що основний забруднювач — рибальські сіті. Це найпоширеніше сміття на пляжах Триндаді. Сіті приносять течії, і сміття так накопичується. Під час спеки пластик плавиться та сполучається з осадовими породами».

Острів Триндаді безлюдний. Тут розташована лише невелика військово-морська база Бразилії. Поруч є ще кілька безлюдних островів. Разом вони утворюють архіпелаг Триндаді-і-Мартін-Вас.

Науковці кажуть, що пластигломерат назавжди залишиться в гірських породах Землі та свідчить про вплив людини на природу всієї планети.

11. Жителі Барселони скуповують сонячні панелі

Сонячна енергія
Барселона, Іспанія

У розташованій на північному сході Іспанії Барселоні більшу частину року ясна погода. І сонячна енергія стає тут дедалі популярнішим видом відновлюваної енергії.

Панелі встановлюють на житлових будинках і громадських будівлях. З 2018 року використання такої електроенергії подвоїлося.

Для всіх, хто переходить на сонячні панелі, міський податок зменшують удвічі. Економія становить 1000 євро. Суми вистачає, щоб покрити 60 % витрат на монтаж.

[Крістіна Кастельс, член міської ради]:
«Регламент зобов’язує ставити сонячні панелі переважно на новобудови. Старі будинки під нього не підпадають. Та ми намагаємося переконати громадян, що це для них добре».

Хорді Бош — власник однієї з двох квартир цього будинку, для яких встановили 16 панелей. Як очікують, завдяки їм рахунок за електроенергію знизиться з 50 до 10 євро.

[Хорді Бош, власник сонячних панелей]:
«Кожна панель коштує коло 750 євро. Вони виробляють електроенергію щодня. Улітку більше, ніж узимку. Гадаю, вони окупляться років за п’ять. І це тоді як термін роботи панелей — 30 років».

В іншому багатоквартирному домі рішення перейти на сонячну енергію було одностайним.

[Франсіс Кер, власник сонячних панелей]:
«Ми живемо в дуже сонячній країні з величезним потенціалом сонячної енергетики. І вона безплатна. Це корисно не лише для нашої планети, а й для наших дітей та онуків».

Барселона вже подвоїла сонячну генерацію, установивши в громадських місцях 60 конструкцій із панелей. Місто заявляє, що їхня максимальна потужність загалом становить 4300 кіловатів. До 2025 року її хочуть подвоїти.

Якщо про Іспанію говорити загалом, то уряд країни хоче вже 2040 року виробляти 95 % своєї електроенергії завдяки відновлюваним джерелам.

12. Харчові відходи в Австралії сушать і перероблюють на добрива

Перероблення відходів
Мельбурн, Австралія

Луїза та її дочка несуть харчові відходи до нового пристрою, який установили в їхній багатоповерхівці. Він може назавжди позбавити громадський простір від смердючих сміттєвих баків.

[Луїза, жителька Мельбурна]:
«Це чудово, бо ми не маємо місця для компосту».

Луїза використовує промисловий дегідратор, який подрібнює, нагріває й обробляє до 100 кілограмів харчових відходів за один раз.

[Гелен Стіл, представниця організації ― власника дегідраторів]:
«Ми можемо зменшити обсяги харчових відходів на 80–85 %».

Цей дегідратор — один із шести, установлених у багатоквартирних будинках Мельбурна. Зараз їх випробовують.

Кінцевий продукт процесу дегідратації і перероблення — добриво, яке мешканці можуть використовувати у своїх садах.

А це означає, що харчові відходи більше не потраплять на звалище.

Процес перероблення в дегідраторі триває коло восьми годин й охоплює більшість органічних відходів.

Це значно швидше, ніж звичайне компостування.

[Саллі Капп, лорд-мер Мельбурна]:
«Це нове випробування — перше таке в Австралії. 84 % мешканців нашого муніципалітету живуть у багатоповерхівках, і щоб розв’язати проблему з відходами в Мельбурні, слід зосередитися на висотних будинках».

В Австралії коло 40 % органічних відходів викидають на звалище. І більша їхня частина утворюється у висотних будинках, де не так багато зелених насаджень.

Якщо тестування покаже потрібний результат, місцева влада обіцяє розширити проєкт.

13. В Індонезії будують нову столицю, яка буде вдвічі більшою за Нью-Йорк

Майбутня столиця
Індонезія

У джунглях Східного Калімантану триває жваве будівництво. Тут зводять нову столицю Індонезії — Нусантару. Влада обіцяє, що це буде екологічне місто, де природі приділятимуть особливу увагу.

У Нусантарі буде багато парків та інших зелених оаз. Будівлі планують зводити енергоефективні. А енергію братимуть із поновлюваних джерел. Нова столиця вдвічі перевищить Нью-Йорк за розміром.

[Бамбанг Сусантоно, голова Нусантари]:
«Сподіваюся, місто стане саморозвивальним. Нам подобається, що воно не лише придатне для життя, а й привабливе на вигляд. Це буде динамічне місто».

Перенести столицю з Джакарти до Нусантари вирішили з кількох причин. Це перенаселеність, а також проблеми з інфраструктурою та екологією. До того ж у наслідок масштабного деформування ґрунту Джакарта йде під воду зі швидкістю 25 сантиметрів на рік. На думку науковців, за два-три десятиліття половину міста може затопити.

Урядовий проєкт розкритикували деякі екологи, а також представники громади корінного населення Калімантану. Аборигени бояться, що в них заберуть землі.

[Бамбанг Сусантоно, голова Нусантари]:
«Ми будемо їх переконувати й розповідати їм про майбутнє міста. Надіюсь, вони збагнуть, що це треба для загального блага».

За словами влади, перенесення столиці з острова Ява на острів Калімантан також має сприяти збалансованому соціально-економічному розвиткові західних і східних регіонів країни.

Будівництво Нусантари розпочалося в середині минулого року. Нині тут працює 7000 робітників. Інфраструктура міста готова наразі лише на 14 %. Є основні дороги й вертолітний майданчик. Побудовано гуртожитки для робітників. Головні будівлі, такі як президентський палац, збираються завершити до кінця літа 2024 року.

Уряд планує урочисто відкрити місто 17 серпня наступного року й приурочити церемонію до Дня незалежності Індонезії.

14. Андське ведмежа, що народилося в Колумбії, допоможе зберегти рідкісний вид

Андське ведмежа, що народилося в Колумбії, допоможе зберегти рідкісний вид

У зоопарку в Колумбії народилося андське ведмежа. Воно допоможе зберегти рідкісний вид, занесений до Червоної книги.

У зоопарку народився андський ведмідь
Медельїн, Колумбія

Це ведмежа — нова надія колумбійських біологів. Воно допоможе зберегти рідкісних андських ведмедів.

Дитинча народилося наприкінці грудня в зоопарку Медельїна. Однак про його появу на світ повідомляють лише зараз. Працівники зоопарку не поспішають радувати громадськість, бо андські ведмежата часто вмирають у перші три місяці життя. З цим малюком усе добре, і він скоро подолає критичну позначку.

[Хорхе Обад, директор зоопарку]:
«Природоохоронний парк оголошує про народження андського ведмежати. Це вразливий вид, який дуже важливий для нашої екосистеми. Маємо приділяти більше уваги його збереженню».

Батьки ведмежати — 9-річна самиця й 5-річний самець. Наразі дитинча живе з мамою в закритому вольєрі. За ним цілодобово спостерігають фахівці.

[Ана Марія Санчес, працівниця зоопарку]:
«У ведмежати вже більш скоординовані рухи, воно потроху пересувається, постійно взаємодіє з мамою, а та про нього дбає і, звичайно ж, годує молоком».

Андський чи очковий ведмідь — єдиний представник своєї родини в Південній Америці. Рідкісний вид занесено до Червоної книги.

Ці ведмеді живуть здебільшого у вологих високогірних лісах західного схилу Анд. Також трапляються на лугових схилах, у низинних саванах і чагарниках.

У родині ведмедевих андські ведмеді найбільш рослиноїдні після великої панди. Вони харчуються травою, листям та плодами. Іноді відвідують кукурудзяне поле. Також залюбки розривають мурашники. Як уважають, андські ведмеді можуть нападати на тапірів, оленів та гуанако.

15. Чеський дайвер занурився на 52,1 метра в крижане швейцарське озеро

Занурення в крижане озеро
Санкт-Моріц, Швейцарія

Чеський дайвер Давид Венцл побив світовий рекорд на крижаному швейцарському озері. Він занурився під лід на глибину понад 50 метрів без гідрокостюма.

Якщо точніше, то 40-річний дайвер здійснив вертикальне занурення на 52 метри 10 сантиметрів, вдихнувши лише раз.

Ось так Венцл налаштовувався перед стартом. Вертикальні занурення вимагають не лише фізичної, а й психологічної підготовки. Особливо якщо температура води не перевищує чотирьох градусів Цельсія.

Загалом занурення тривало хвилину 54 секунди. Це трохи повільніше, ніж очікували.

[Павел Клаус, промоутер Давида Венцла]:
«Йому ніби сподобалося, але він визнає, що нервувався трохи більше, ніж зазвичай, і мав проблеми з диханням».

Промоутер дайвера каже, що труднощів додало поєднання трьох чинників: холодної води, нестачі кисню й водяного тиску.

[Павел Клаус, промоутер Давида Венцла]:
«Перебувати в холодній воді йому не важко. Для нього нестача кисню — нормальне явище. Але це було зовсім інше, бо працювати з тиском у вухах у холодній воді справді складно».

Після занурення в Давида пішла з рота кров. Лікарі його обстежили й дійшли висновку, що жодних серйозних проблем зі здоров’ям він не має.

Нагадаємо, у 2021 році Венцл потрапив до Книги Гіннеса за плавання під льодом у чеському озері. Тоді він без ластів і гідрокостюма проплив коло 80 метрів.

16. Коні й орлани розважають туристів у малосніжну зиму у французьких Альпах

Коні й орли для туристів
Морзін, Франція

Орлан-білохвіст із кличкою Флетчер супроводжує туристів на гірськолижному курорті в Морзіні, що у французьких Альпах. Спуск у товаристві хижого птаха компенсує те, що цього року тут дуже мало снігу.

Хазяїн орлана став сокольником у 14 років. Недалеко від курорту має центр розведення птахів. У ньому мешкає 220 пернатих 80 видів.

[Жак-Олів’є Травер, сокольник]:
«Люди приїздять сюди кататися на лижах і не знають, що тут живе Флетчер. Показати туристам орлана-білохвоста, дозволити покататися з ним на лижах і влаштувати невелике шоу — це найліпший спосіб навчити їх поважати цього птаха».

Ще одна розвага — польоти на параплані.

[Альберт Бо, інструктор]:
«Можна піднятися дуже високо. У Гімалаях люди забираються на висоту 8000 метрів, а ми можемо піднятися на три чи чотири тисячі метрів».

А тут можна покататися на лижах разом із конем. Такий вид спорту називається кінний скіджоринг.

[Алікс Вігно, інструкторка]:
«У скіджорингу гальмувати допомагає кінь. Не треба постійно стежити, куди направляєш лижі. Кінь робить це замість лижника. До того ж відчуття зовсім інші, ніж під час верхової їзди. Ми бачимо коня перед собою».

Прогулянка цією стежкою до вподоби багатьом туристам.

[туристка]:
«Кінь рухався кроком, риссю та галопом, а ми насолоджувалися краєвидом і товариством коней».

Це лише частина додаткових розваг під час малосніжної зими. Власники курорту хочуть, щоби відпочинок туристів не розчарував.

17. Австралійці несподівано зацікавилися дзвонарством

Цікавість до дзвонарства
Гобарт, Австралія

Ще рік тому собор Святого Давида в австралійському Гобарті дуже потребував дзвонарів. Якщо якийсь волонтер був зайнятий, недільна служба проходила без передзвону.

Але тепер чомусь багато жителів Гобарта забажали опанувати дзвонарство. Однак місць для всіх бракує, і вже з’явився довгий список претендентів.

Гаррі Говарду пощастило — він потрапив до групи, яка навчається з цього року. Про курси дізнався з інтернету.

[Гаррі Говард, дзвонар]:
«Я не знав, що існують дзвонарі, і по-справжньому не замислювався, як калатають дзвони. Але ми жили неподалік собору й чули цей передзвін. Тож я ріс, чуючи дзвони».

Дзвонарі репетирують щопонеділка. Навчає їх інструктор Дуг Ніколс. Він каже, що треба роки, щоб опанувати цю майстерність. У самого ж за плечима величезний досвід.

[Дуг Ніколс, інструктор]:
«Мені подобається відчувати, як урухомлюєш дзвін, подобається, як лунає передзвін. І є щось особливе у звучанні, коли збирається гурт по-справжньому добрих дзвонарів».

Крім практики, дзвонарі приходять на службу щонеділі. Вони також калатають у дзвони під час вінчань, а ще на Різдво й Новий рік.

На вежі встановлено десять дзвонів. Найбільший важить 1100 кілограмів. Більшість відлито коло ста років тому. Перший камінь у фундамент собору Святого Давида заклав принц Альфред — син королеви Вікторії. Це було в січні 1868 року.

18. Стародавнє лівійське місто потребує захисту від вандалів

Урятувати старовину
Сабрата, Лівія

Це лівійське місто існує із часів Римської імперії. Але тепер стіни Сабрати вкриті графіті.

У 2016 році ЮНЕСКО внесла цей об’єкт до списку Світової спадщини, яка перебуває під загрозою.

Колись це був центр фінікійської торгівлі. Нині пам’ятка переважно занедбана, і її поступово руйнують вандали.

Екскурсовод Адель Махмуд працює в місті ось уже 34 роки. Каже, що молодь часто не знає, як поводитися серед стародавніх споруд.

[Адель Махмуд, екскурсовод]:
«Ми звертаємося до наших матерів, наших дітей, наших старших, до нашої молоді та шкіл, які приїжджають сюди. Будь ласка, привозьте із собою гіда й досліджуйте стародавнє місто організованою групою».

Археологічні пам’ятки Лівії постраждали від хаосу й пограбувань, які почалися після повалення режиму Муаммара Каддафі у 2011 році.

Тепер екскурсоводи закликають владу допомогти зберегти об’єкти старовини.

[Адель Махмуд, екскурсовод]:
«Ми просимо департамент старожитностей та уряд, особливо уряд та прем’єр-міністра, звернути увагу на ці старожитності, бо вони тут уже тисячі років. Місто Сабрата побудоване з пісковику, який легко пошкодити».

ЮНЕСКО каже, що в Лівії досі нестабільно, і що пам’ятки потребують захисту. До того ж об’єкти старовини руйнуються під впливом погоди.

[Адель Махмуд, екскурсовод]:
«У місті є лазні, і взимку половина з них обвалилась».

Давнє місто також відоме своїм величезним римським театром. Водночас тут немає іноземних туристів. Це місце у вихідні відвідують лише сім’ї лівійців.

19. «Кудлаті газонокосарки»: 150 овець очистять Помпеї від бур’янів

Вівці замість газонокосарок
Помпеї, Італія

Поруч зі стародавніми Помпеями чутно дзвін. Сюди щойно доставили партію «кудлатих газонокосарок». 150 овець стежитимуть за порядком на широкій території, що на північ від місця археологічних розкопок. Так вони захистять стародавні будівлі від руйнування рослинністю.

Це завдання невипадково доручили саме вівцям. Наймати людей і техніку дорожче. До того ж газонокосарки забруднюють повітря вихлопами. Хімікати використовувати не хочуть, щоб не шкодити ґрунту й тваринному світові. Є й інші причини.

[Габріель Цухтрігель, директор Археологічного комплексу «Помпеї»]:
«Це також дає уявлення того, якими були Помпеї в той час, коли знайшли їхні руїни. Навколо були ліси, виноградники й вівці — такий сільський пейзаж. А серед цього причаїлися Помпеї. Багато століть вони були повністю забутими».

Археологи вважають, що тут потрібні не лише вівці. Варто відродити й виноградники, яких тепер немає.

[Габріель Цухтрігель, директор Археологічного комплексу «Помпеї»]:
«Так можна буде повернути ландшафту колишній вигляд, а також ліпше зберегти стародавні руїни в таких місцях, як Пестум та Помпеї. Коли традиційне сільське господарство зникає, увесь ландшафт змінюється, і часто в гірший бік».

Більшість гостей музею раді бачити овець. З ними тут затишніше.

Археологічний комплекс «Помпеї» розкинувся на 66 гектарах. Розкопки почалися 250 років тому. Коло 20–30 % території археологи поки що не чіпали.

Помпеї — давньоримське місто, яке поховав під собою шар лави під час виверження Везувію в 79 році нашої ери.

Коротке посилання на цю сторінку:

Підпишись на e-mail розсилку

Вибери, що б ви хотіли отримувати на свій e-mail: