Арабська мова прийшла до Марокко в VII столітті разом із завойовниками. Поступово сформувався діалект і з’явилися власні стилі письма.
[Мохаммед Серхіні, каліграф]:
«У Марокко своя особлива марокканська каліграфія. Вона бере початок у куфічному письмі. І вона має різні стилі. Є магрибська писемність машреки, яка називається тулут. Є стиль мабсут, яким писали священні тексти. Ще одна писемність називається муджавхер».
Серхіні осягав мистецтво каліграфії змалку, але до школи не ходив. Тоді не вистачало теоретичних знань, а папір було важко дістати.
[Мохаммед Серхіні, каліграф]:
«Каліграфи використовують не звичайний папір, а пресований. Його виготовляють особливим способом. Так виходить спеціальний папір для каліграфії. На ньому простіше писати і з нього простіше стирати, що полегшує роботу».
Для різних стилів письма використовують пера різної форми. Їх роблять з очерету чи бамбукових стебел.
У місті Фес відкрили невелику школу, де марокканську молодь навчають каліграфії.
[Мохаммед Чаркауї, вчитель каліграфії]:
«Інтернет, соціальні мережі й сучасні технології витісняють традиційну рукописну каліграфію. Ми намагаємося відродити це мистецтво в Марокко, тому відкрили два навчальні заклади в Касабланці й Фесі».
Останніми роками каліграфія в Марокко дедалі популярніша, особливо серед жінок. Тепер відродженню стародавнього мистецтва сприяє і те, що торік арабська каліграфія увійшла до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Коротке посилання на цю сторінку:
