Знаменитий флорентійський стейк — гордість Тоскани. Його заведено їсти поволі за обіднім столом. Але один ресторан у Флоренції пропонує вийти за межі умовностей і покуштувати «стейк на ходу». Саме таку назву вигадали цій страві, яку продають навинос.
[Аделе Воцца, власниця ресторану]:
«Ідея “стейка на ходу” виникла кілька років тому, коли ми відпочивали на морі. Ми побачили на березі ятки, які продавали смажену рибу. У ресторані готують м’ясо. То чому б не спробувати й нам?»
Спочатку ідею відклали, але коли виникла пандемія, вона стала актуальнішою. Щоправда, клієнти якийсь час із нововведення сміялися. В Італії кулінарні традиції дуже міцні. Першими почали купувати стейк люди віком 30–40 років.
[Аделе Воцца, власниця ресторану]:
«Типові покупці — це ті, хто має мало часу на обід, але їсти бутерброди не хоче».
«Стейк на ходу» ще популярний серед мандрівців та водіїв туристичних автобусів.
[покупець]:
«Я вибрав “стейк на ходу”, бо це зручно. Якщо обідня перерва триває менше ніж годину й не хочеться сидіти в ресторані, можна замовити таку страву і з’їсти її зовні на свіжому повітрі. Це нові враження».[покупець]:
«Приємно смакувати стейк, гуляючи з друзями чудовою Флоренцією. То навіщо обмежувати себе і їсти, сидячи в ресторані, позбавляючи себе можливості погуляти з друзями?»
Ідею перетворити стейк на вуличну їжу підтримують й інші шеф-кухарі.
[Шейді Хасбун, шеф-кухар]:
«У Помпеях виявили свідчення існування вуличної їжі. Тобто в римських поселеннях продавали вуличну їжу, бо була така потреба. Нині вулична їжа теж стала важливою, але це більше розвага, ніж необхідність».
Флорентійський стейк такий же давній, як і сама Флоренція. Його готують з особливої яловичини — м’яса корів к’янінської породи. Воно смачне й нежирне. Стейк смажать на жару. Причому використовують лише дуб чи оливу, бо ті не димлять і не псують смак.
Коротке посилання на цю сторінку:
