26.03.2024
Телеканал NTD

Огляд світових подій (з 22 по 26 листопада)

Огляд світових подій (з 22 по 26 листопада)

1. У Південній Кореї два дні поспіль реєструють понад 500 нових випадків COVID-19 Кількість заражень коронавірусом..

Дата завантаження: 2024-04-26

video

1. У Південній Кореї два дні поспіль реєструють понад 500 нових випадків COVID-19

Кількість заражень коронавірусом зростає
Південна Корея

У Південній Кореї другий день поспіль реєструють понад 500 нових хворих на COVID-19. Так, 27 листопада виявили 569 заражених, а днем ​​раніше — 583. З березня це рекордна кількість.

Зараз південнокорейці переживають третю хвилю епідемії. Друга виникла в середині серпня й пішла на спад на початку вересня. Третій сплеск почався в середині цього місяця. Влада намагається підготувати більше лікарняних ліжок.

[Сон Йон Ре, прессекретар МОЗ Південної Кореї]:
«Маємо 100 місць для пацієнтів, які в критичному стані, тому поки все гаразд. Та якщо впродовж наступних двох тижнів кількість (нових випадків зараження) зростатиме в такому ж темпі, це може спричинити проблеми».

Південнокорейці стурбовані.

[житель Сеула]:
«Оскільки добова кількість нових хворих коливається в межах 500, думаю, уряд повинен зробити правила соціального дистанціювання жорсткішими. Хоч це ускладнює людям життя й не дуже приємно, але допоможе уникнути ще більшої шкоди».

[жителька Сеула]:
«Доводиться миритися з таким становищем, хоча на серці дуже тривожно. Чула, що лікарняних ліжок не вистачає, тож заспокоїтися тут важко».

Тим часом в армії Південної Кореї посилили правила соцдистанціювання. Також солдатам на десять днів заборонили брати відпустку. Обмеження запровадили після того, як цього тижня у військовому навчальному закладі зареєстрували понад 50 нових випадків захворювання. Курсанти заразилися від цивільних осіб.

У Південній Кореї загалом виявлено приблизно 33 тисячі випадків зараження коронавірусом, померло понад 500 осіб, одужало більш як 27 тисяч.

2. Вибори в США: як розвиваються події з судами і сертифікацією результатів

Вибори в США
Судові позови й перерахунки

Виборчий штаб Дональда Трампа й далі подає судові позови в ключових штатах, намагаючись зупинити сертифікацію результатів, а також домагаючись перевірки висланих поштою бюлетенів і розслідування інших можливих фальсифікацій.

Суд у Пенсільванії заборонив чиновникам штату сертифікувати результати президентських виборів 2020 року до наступного засідання, яке запланували на п’ятницю.

Цей самий суд наразі розглядає судовий позов виборчого штабу Трампа. У ньому стверджується, що ухвалена перед виборами чиновниками штату постанова, яка дозволила приймати вислані поштою бюлетені ще впродовж трьох днів після голосування, порушує конституцію США.

У Вісконсині приватна юридична фірма, яка захищає інтереси громадян, подала позов до Верховного суду штату. У ньому йдеться, що є свідчення про 144 тисячі потенційно фальшивих бюлетенів. На думку заявників, цього більш ніж достатньо, щоб поставити під сумнів результати голосування в цьому штаті. Байден лідирує у Вісконсині з відривом від Трампа всього приблизно 20 тисяч голосів.

Кілька днів тому штаб Трампа подав запит на частковий перерахунок голосів у Вісконсині. Він має завершитися до 1 грудня.

У штаті Невада також подано кілька судових позовів, які підіймаються вгору судовими інстанціями. Однак попри це Верховний суд штату вирішив сертифікувати результати виборів у Неваді. Він затвердив перемогу Джо Байдена, який відірвався від Трампа на 33 тисячі голосів.

Тим часом у судових позовах, поданих у штаті, ідеться про масштабні фальсифікації. Відповідно до одного зі свідчень, приблизно 15 тисяч осіб, які проголосували в Неваді, також віддали свої голоси в інших штатах.

У Джорджії на запит виборчого штабу Трампа триває другий перерахунок голосів. Водночас за інформацією організації, яка аналізує дані щодо голосування в штаті, тисячі людей віддали свої голоси, використовуючи адреси поштових служб і комерційних організацій.

Однак відповідно до закону штату, у бюлетені має бути вказана фактична адреса проживання людини. Закон також говорить, що той, хто свідомо надає неправдиву інформацію, постане перед судом. Максимальне покарання за такий злочин — до 10 років в’язниці чи штраф до 100 тисяч доларів.

3. Вакцини, клімат та економічне відновлення: саміт «Великої двадцятки» пройшов онлайн

Саміт «Великої двадцятки»
Лідери країн зустрілися онлайн

Пандемія і майбутнє відновлення економік стали головними темами дводенного саміту «Великої двадцятки». Онлайн-конференція відбулася під головуванням Саудівської Аравії, яка наступного місяця передає президентство Італії.

[Мухаммед ібн Салман, наслідний принц Саудівської Аравії]:
«Ця пандемія не знає кордонів. Вона поширилася на всі країни й прямо або побічно торкнулася кожного на цій планеті. І все це підвищило важливість і роль “Великої двадцятки”. Лідери G20 зустрілися двічі за час головування однієї країни. Такого не було з часів заснування клубу».

[Джузеппе Конте, прем’єр-міністр Італії]:
«Я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо дійти до поворотного моменту в протистоянні коронавірусу. Наша відповідальність як лідерів полягає в тому, щоб зробити людство здатним реагувати на майбутні кризи швидко й ефективно».

Лідери провідних країн також обговорили, як чесно й швидко розповсюдити вакцини проти коронавірусу, коли вони надійдуть на ринок.

[Еммануель Макрон, президент Франції]:
«Ми повинні також підготуватися до іншої битви. Ми маємо бути готовими зробити вакцину доступною на міжнародній арені. Чи будемо ми готові до того, що, коли вакцина вийде на ринок, вона буде доступною для всіх?»

[Ангела Меркель, канцлер Німеччини]:
«Щоб зупинити пандемію, кожна країна повинна мати доступ до вакцини. Виділених на це грошей поки недостатньо. Тому я закликаю всіх вас підтримати цю важливу ініціативу».

А Дональд Трамп ще раз пояснив, чому він вивів свою країну з Паризької кліматичної угоди.

[Дональд Трамп, президент США]:
«Щоб захистити американських робітників, я вивів США з нечесної та однобокої Паризької кліматичної угоди, вона була дуже несправедливою щодо США. Паризьку хартію було розроблено не для того, щоб врятувати клімат. Її було розроблено, щоб убити економіку США. Я відмовився втрачати мільйони робочих місць американців і відправити трильйони американських доларів найбільшим у світі забруднювачам довкілля. А саме це б і сталося. Після виходу з угоди ми скоротили викиди СО2 більше, ніж будь-яка інша країна світу».

Водночас його суперник у президентських перегонах Джо Байден обіцяє знову зробити США частиною цієї угоди.

4. 40 тисяч осіб утекло до Судану від боїв в Ефіопії

40 тисяч біженців
Судан — Ефіопія

Ефіопець Філімон ніколи не думав, що стане біженцем. Однак нещодавно йому довелося виїхати з регіону Тиграй та оселитися просто неба в прикордонному районі Судану. Він утік від бойових дій, які розгорнулися на його рідній землі між урядовими військами й місцевими збройними формуваннями.

[Філімон, біженець з Ефіопії]:
«Якби ми залишилися в нашому місті, то наразилися б на небезпеку. А тут ми принаймні в безпеці. Ми не чуємо вибухів чи стрільби. Тут безпечно. Але й тут є труднощі. Коли ми втікали, то не взяли ніяких речей».

За даними ООН, до Судану з Ефіопії вже втекло коло 40 тисяч осіб. Лише за останні вихідні їх стало більше на п’ять тисяч. І щодня прибувають тисячі нових.

Минулого тижня Верховний комісар ООН із прав людини висловив занепокоєння через те, що навколо столиці Тиграю міста Мекеле дедалі більше танків.

[Равіна Шамдасані, прессекретар УВКПЛ ООН]:
«Украй агресивна риторика, яку ми чуємо з обох боків щодо боїв у Мекеле, дуже провокаційна. Через неї і так уразливе й налякане цивільне населення опинилося в смертельній небезпеці».

Бої ведуть урядові війська з одного боку й Народний фронт звільнення Тиграю з іншого.

Перевірити повідомлення, що надходять звідти, складно. Водночас обидві сторони заявляють про успіхи. Прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі сказав, що солдати противника здаються. Однак протилежна сторона заявляє, що й далі чинить опір і розгромила елітний підрозділ урядової армії.

Бої спалахнули 4 листопада на тлі зростання напруженості між центральною владою й урядом автономного регіону. Відтоді тисячі людей мусили тікати зі своїх домівок.

Абій торік здобув Нобелівську премію миру за те, що поклав край давньому протистоянню з Еритреєю. Він сказав, що не вестиме переговорів із військовиками Тиграю.

5. Суд у Гонконзі залишив під вартою трьох відомих активістів

Суд над активістами
Гонконг, КНР

Суд Гонконгу ухвалив, що продемократичні активісти Джошуа Вонг, Агнес Чхоу та Іван Лам залишаться під вартою. Усі троє підтвердили свою участь в організації акції протесту біля місцевого головного управління поліції під час торішніх антиурядових виступів. Влада називає це зібрання незаконним.

Крім того, Вонга звинувачують в участі у ще двох акціях, які влада також називає несанкціонованими. Перша пройшла в жовтні 2019 року. Друга — 4 червня 2020 року. Другу присвятили річниці кривавого придушення студентських повстань на площі Тяньаньмень у Пекіні.

Джошуа Вонг почав свою активістську діяльність у 17 років. Він один із лідерів студентських виступів 2014 року, які пізніше назвали Революцією парасольок. Такий термін використовували, бо люди за допомогою парасольок захищалися від кийків, водометів і перцевого спрею, які застосовувала поліція.

Сам Джошуа Вонг у твіттері написав, що слід звернути увагу на 12 гонконзьких активістів, яких утримують під вартою в материковому Китаї. Їх затримали в серпні, коли ті на човні втікали на Тайвань. Вони мусили так учинити, бо їх теж звинуватили в участі в торішніх протестах.

Активістів у Гонконзі почали активно затримувати, коли Пекін напряму запровадив тут новий закон про нацбезпеку. На острові відкрили представництво поліції КНР, а нечітко сформульовані статті дали змогу арештовувати фактично будь-кого, звинувативши в тероризмі, сепаратизмі чи у зв’язках з іноземними силами.

Джошуа Вонгу загрожує позбавлення волі на три роки. Вердикт суд має винести 2 грудня.

6. Унікальний щоденник свідка геноциду передали до Музею Голодомору

Щоденник свідка Голодомору
Київ, Україна

Цей щоденник дивом зберігся в архівах КДБ. У ньому спогади шкільного вчителя Лаврентія Нечипоренка — свідка Голодомору. Автор назвав його «33-й рік». На сторінках описав страшні події, що відбувалися на рідній Житомирщині.

Днями щоденник передали до Музею Голодомору в Києві. Там почали масово збирати свідчення, реліквії, фотографії сімей, які пережили голод.

[Олександр Нечипоренко, син свідка Голодомору]:
«Батько пройшов складний життєвий шлях. Багато що знав безпосередньо, був завжди в центрі подій. І тому всі його записи в цьому щоденнику абсолютно щирі, абсолютно правдиві».

Щоденник пройшов непростий шлях. За його зберігання близький друг Лаврентія Нечипоренка, Іван Коваленко, провів на засланні п’ять років. Тоді ці записи зарахували до антирадянської агітації. Крім них, із дому Івана конфіскували й усі інші рукописи. Сьогодні щоденник стане одним із свідчень тих трагічних подій.

[Марія Кириленко, дочка Івана Коваленка]:
«Правда буває дуже сумна, неприємна, трагічна. Але правду потрібно знати, потрібно знати історію свого народу, знати свої внутрішні бар’єри, потрібно відкрити свою душу й серце, щоб дізнатися про ці трагічні, абсолютно жахливі сторінки».

1996 року Служба безпеки України повернула Івану Коваленкові всі конфісковані рукописи. Серед них і щоденник Лаврентія Нечипоренка.

[Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору]:
«Зберегти цю інформацію насправді було дуже важко. Усі ми знаємо про інформаційну блокаду, про те, як забороняли говорити про Голодомор. Навіть у сім’ях заборонялося згадувати про те, що був голод».

Експозицію, на якій буде виставлено на огляд щоденник, планують відкрити 2023 року.

7. У Бразилії створили спрей, що вбиває коронавірус

Спрей проти коронавірусу
Сан-Паулу, Бразилія

Бразильські дослідники оголосили про створення спрею, який миттєво знищує коронавірус. У його складі — іони металів і природні полімери.

Дослідники з лабораторії інженерії та хімії Університету Кампінас виявили, що ці дві сполуки здатні знищувати коронавірусну інфекцію.

Такий спрей створює активний бар’єр. Вірус гине, щойно почне контактувати з обробленою поверхнею.

Для порівняння, поширені нині засоби індивідуального захисту діють більше як фізичний бар’єр.

Речовину назвали SprayCov. Вона вбиває вірус усього за хвилину. Водночас зберігає ефективність на рівні майже 100 % упродовж 48 годин.

Спрей можна розпорошувати на засоби індивідуального захисту, які використовують медичні працівники, а також на бавовняні маски.

[Маріза Мазумі, професор]:
«Згідно з нашими дослідженнями, речовина, яку ми розробляємо, зберігається на фізичній поверхні упродовж трьох днів. Створений бар’єр руйнує вірус».

Науковці зазначають, що додали до розчину природні матеріали, такі як сульфат міді, який понад століття використовують у сільському господарстві як протигрибковий засіб.

[Жуан Батішта Роша, студент]:
«Теоретично, застосувавши універсальну технологію, таку як спрей, ми зможемо покрити будь-яку поверхню невеликим шаром недорогих солей міді. Ми могли б зробити цю технологію загальнодоступною».

Суміш біорозкладних полімерів діє як клей, який утримує солі разом. Експерименти показали, що здатність спрею прикріплятися до різних поверхонь, зокрема тканини, однакова.

З початку пандемії в Бразилії зареєстрували понад шість мільйонів випадків зараження коронавірусом.

8. Виробники різдвяних дерев Франції оптимістично дивляться в майбутнє

Продажі різдвяних дерев
Бен-сюр-Уст, Франція

Виробники різдвяних дерев Франції кажуть, що, попри пандемію й карантин, упевнені в успіху цього святкового сезону.

Ще недавно їхні перспективи були невтішними, бо вони не знали напевне, чи можна їм буде продавати дерева. Та зрештою міністерство сільського господарства дало таку згоду.

[Седрік Таварсон, виробник різдвяних ялинок]:
«Цього року ми досить упевнені в собі. Ми непокоїлися на початку сезону, бо не знали, що зможемо розпродати дерева. Усі виробники зв’язувалися з парламентаріями, сенаторами та заступниками префектів кожного регіону й говорили про абсолютну важливість продавати ялинки як товари першої потреби, щоб ми могли заробити на життя».

Водночас вони кажуть, що змінили методи роботи.

[Седрік Таварсон, виробник різдвяних ялинок]:
«Ми сподіваємося продати всі наші дерева. Перші кілька тижнів покажуть, як ітимуть справи. Я впевнений. Гадаю, люди купуватимуть. Але все організувати буде складніше, бо й досі є невизначеність. Ми зрубаємо дерева останньої хвилини, щоб не лишилося непридбаних».

Магазини з продажу квітів і рослин у Парижі теж кажуть, що цього сезону намагаються не замовляти надто багато.

[Еленіо Габбанеллі, флорист]:
«Ми поки не знаємо, через пандемію важко сказати щось певне. Таких прецедентів ще не було. Ми не знаємо, куди рухаємося. Я просто триматиму запас дерев. Коли він закінчуватиметься, то замовлятиму ще».

Вони також скаржаться на конкуренцію великих магазинів, роботу яких у період карантину обмежують не дуже.

[Еленіо Габбанеллі, флорист]:
«Я впевнений, що продажі будуть хорошими, адже люди сидітимуть удома. Єдине, що мене непокоїть, так це великі мережі, які закуповують оптом і можуть поставити нижчі за наші ціни».

Щороку у Франції до Різдва продають близько шести мільйонів ялинок. Це 80 % усього обсягу виробництва.

9. Шкільні автобуси в США розвозять завдання для індіанських дітей

«Школа на колесах»
Нью-Мексико, США

Ці шкільні автобуси більше не возять дітей на уроки. Навпаки, вони привозять уроки дітям. Вони об’їжджають індіанську резервацію Навахо-Нейшн в американському штаті Нью-Мексико. Вони доставляють учням старших класів потрібні завдання та матеріали, щоб ті могли й далі навчатися під час карантину.

Це ініціатива однієї з місцевих середніх шкіл. У ній близько половини учнів — діти індіанців. Часом такі сім’ї живуть без електрики, водопроводу й інтернету. Саме тому їм привозять не лише завдання.

[Вероніка Мадрид, співробітниця школи]:
«Ми автобусом відправляємо все, що тільки можна. Це і шкільні матеріали, і завдання, і їжа, і одяг. Усе, що школа може надати, ми відправляємо цим автобусом».

Ба більше, школярам також відправили 100 флешок, куди завантажили завдання, лекції та матеріали для вивчення.

Сайлісс Кастільйо, який живе в громаді, що на сході Навахо-Нейшн, теж отримав один такий флеш-накопичувач.

[Сайлісс Кастільйо, школяр]:
«Вони дали мені ось це. Завдання завантажили на диск. Я можу під’єднати його до свого комп’ютера, і відкриються всі файли. Мені треба просто вибрати своїх учителів, свій клас і потрібні завдання, а потім їх виконати. Потім я маю віддати флешку водієві автобуса».

Місцева школа не працює з березня. Для багатьох тутешніх дітей це означає місяці нудьги.

[Сайлісс Кастільйо, школяр]:
«Надіюсь, у наступному семестрі ми повернемося до школи. Мені не подобається вчитися онлайн. Ліпше в школі».

А ця школярка ніяк не дочекається, коли вже пограє з однокласниками у волейбол. Поки ж вона проводить дні з мамою і своїми братами й сестрами.

[Софомор Отем Вілсон, школярка]:
«Ми нещодавно втратили батька. І нам дуже важко. Ми в депресії, але намагаємося впоратися, у нас ще є мама. І виконувати завдання часто складно, бо я переважно думаю про тата й засмучуюся».

Поки ці діти не можуть спілкуватися з однокласниками, тому або роблять уроки, або допомагають по господарству. Шкільні автобуси хоч трохи врізноманітнюють життя. А основний спосіб тут розвіятися — це, звісно ж, катання на конях.

10. Волонтери 8 місяців пробули на безлюдному острові й не знали, що почалася пандемія

Повернення до карантину
Гаваї, США

Коли чотири американські волонтери в лютому цього року вирушали в плавання, епідемія коронавірусу тільки набирала обертів.

Вони прямували до одного з найвіддаленіших місць на Землі — до невеличкого табору на атолі Курі, що на півночі Гавайських островів.

Там вони відновлювали екосистему острова й зовсім не дивилися телебачення та не заходили до соцмереж. І взагалі доступ до інтернету був дуже обмеженим. Саме тому вони не могли до кінця зрозуміти, яка криза охопила світ незабаром після їхнього від’їзду.

[Метт Саунтер, волонтер]:
«Я отримав електронного листа від своєї сестри, де вона вживала слово пандемія. Тоді я здивувався й подумав, що слід дізнатися більше, бо між словами епідемія й пандемія є різниця».

Масштаб лиха вони зрозуміли не відразу.

[Метт Саунтер, волонтер]:
«80 тисяч випадків у світі. Та сестра сказала, що не у світі, а лише в США. І це вже було важко усвідомити. Це величезні числа».

Група працювала в межах програми штату Гаваї. Її мета — зберегти місце проживання сотень тисяч морських птахів, а також коралові рифи, де живуть морські черепахи, акули та інші істоти.

Тепер команда намагається звикнути до нових реалій.

[Метт Батшек, волонтер]:
«Я поки небагато що бачив, бо ми якийсь час були на карантині. Але я бачив із вікна, як кілька дітей грало в масках. Це було схоже на кінець світу. Дуже дивно було це бачити».

Волонтери ще звикають до доріг без жвавого руху й неможливості обійняти своїх друзів.

11. Джерело історії: берлінцям замість музеїв пропонують гуляти парком «Тіргартен»

Парк замість музеїв
Берлін, Німеччина

У Берліні пропонують прогулянки парком «Великий Тіргартен» як альтернативу закритим на карантин музеям. Його пам’ятки можуть багато розповісти про історію Німеччини. Серед них і пам’ятник першому канцлеру Німецької імперії Отто фон Бісмарку.

[Арне Крастінг, екскурсовод]:
«До 1938 року статуя Бісмарка стояла перед Бундестагом. Але Гітлер та (його архітектор) Шпеєр перемістили її сюди, бо вона стояла на шляху, де планували будувати так звану столицю світу Німеччини».

Нацисти також перенесли до парку колону Перемоги, присвячену тріумфу Пруссії у війні з Данією в 1864 році. Спочатку колона стояла на Королівській площі.

У парку ще є пам’ятники королям, принцесам, генералам, письменникам, композиторам і навіть тваринам.

[Арне Крастінг, екскурсовод]:
«Тут можна зробити так багато відкриттів. Це захопливо, бо тут можна гуляти кілька днів і постійно знаходити щось нове».

У XVI столітті на місці парку були мисливські угіддя. У 1742 році Фрідріх Великий, який не любив полювання, розпорядився створити публічний розважальний парк. Серед дерев з’явилися ставки, фонтани, статуї та альтанки.

[Арне Крастінг, екскурсовод]:
«Парк із роками змінювався. Спочатку його створювали за французьким зразком, потім він став більше схожим на ландшафтний парк в англійському стилі. А після Другої світової дерев тут майже не залишилося».

Спочатку в «Тіргартені» росло 200 тисяч дерев. Після війни залишилося 700. Причиною стали не лише бомбування й танки. Дерева рубали на дрова через брак вугілля. Із 61-го року парк поступово відновлювали. Зараз він розкинувся на 210 гектарів — це 300 футбольних полів.

«Тіргартен» для берлінців так само важливий, як Центральний парк для ньюйоркців.

12. Перша леді США прийняла різдвяну ялину біля ґанку Білого дому

У Білий дім привезли ялинку
Вашингтон, США

Перша леді США Меланія Трамп прийняла різдвяну ялинку. За традицією її доставили до північного ґанку Білого дому. Церемонія проходить під різдвяні мелодії.

Дружина президента оглядає ялинку, обходячи її навколо. Цього року Блакитну кімнату прикрасить дерево заввишки п’ять з половиною метрів. Його зрубали в розпліднику Західної Вірджинії.

Зазвичай розплідники всієї країни змагаються за право надати Білому домові різдвяну ялинку. Цього року через пандемію конкурс не проводили. Також буде менше волонтерів, які допоможуть Меланії Трамп прикрасити ялину.

Різдвяне дерево встановлюють у Білому домі з XIX століття. З 1929 року ялинку прикрашає дружина президента. А в 61-му Жаклін Кеннеді додала до традиції нові штрихи. Вона стала підбирати для символічного дерева тематичні прикраси.

Ялина в Блакитній кімнаті вважається офіційною різдвяною ялинкою Білого дому. Крім неї, у резиденції президента й навколо неї встановлюють ще багато святкових дерев.

13. Нідерландські діти вітають Санту з вікон автомобілів

Різдво за умов соцдистанціювання
Апелдорн, Нідерланди

У Нідерландах, попри пандемію і правила соціального дистанціювання, діти однаково можуть побачитися з довгоочікуваним Сінтерклаасом. Так тут називають Санта-Клауса.

В Апелдорні до різдвяного дідуся під’їжджають на автомобілях. Діти читають вірші, співають пісні чи передають Сінтерклаасу малюнки, а той дає їм подарунки.

[Лі Дорланд, організатор свята]:
«Ми організували це, бо через коронавірус не можна зустрічатися з дітьми та їхніми батьками в приміщенні. Тому ми проводимо свято на вулиці. Діти можуть побачитися із Сантою, і це добре для них».

Тутешній Санта має помічників — чорних пітів. Вони роблять за нього всю брудну роботу, тому їхнє обличчя в сажі.

[помічниця Сінтерклааса]:
«Сажа з’являється тому, що ми лазимо через димохід. А ти, Сінтерклаасе, полізеш у димохід цього року?»

[Сінтерклаас]:
«Ні, я працюю з дому».

Згідно з переказами, Сінтерклаас приїжджає до Нідерландів з Іспанії. Його супроводжують десятки чорних пітів. Вони подорожують країною два тижні й роздають дітям подарунки.

14. У мексиканському зоопарку за час карантину народилося п’ять левенят

У зоопарку показали п’ятеро левенят
Тласкала-де-Хікотенкатль, Мексика

У зоопарку мексиканського міста Тласкала дебютують левенята. Вони вже підросли, але через пандемію їх показали публіці лише зараз.

[Сесар Торіс, директор зоопарку «Альтіплано»]:
«У нас народилися п’ять африканських левів. Трьом уже по шість місяців, а двом — по чотири. Це два самці й три самички від різних матерів».

Поповнення в родині африканських левів звичайного забарвлення тут не було 13 років. Директор зоопарку каже, що на звірів позитивно вплинув карантин.

У зоопарку також розводять білих левів. За останні роки тут народилися чотири дитинчати. Білий лев — це не підвид і також не альбінос. У нього нормальна пігментація очей і шкіри. Світла шерсть — результат генетичного захворювання — лейкізму.

Зоопарк «Альтіплано» успішно проводить програму розведення. Тут уже з’явилося на світ близько 100 тварин рідкісних видів.
Коротке посилання на цю сторінку:

Підпишись на e-mail розсилку

Вибери, що б ви хотіли отримувати на свій e-mail: