Науковці успішно дістали й секвенували молекули РНК із туші сумчастого вовка віком понад сто років. Цей вид уважають вимерлим із 1936 року.
Зразок узяли з опудала, яке зберігається за кімнатної температури у Шведському музеї природничої історії з 1891 року.
Молекули РНК значно менші за ДНК. Дослідники вважали, що вони швидко розкладаються за кімнатної температури. Один із керівників проєкту Лав Дален каже, що це робить добування молекул із сумчастого вовка значним досягненням.
[Лав Дален, професор еволюційної геноміки]:
«Це перший випадок, коли хтось добув РНК із вимерлого виду».
Дален зазначає, що дослідження не спрямоване на спробу воскресити цей вид. Але його результати можуть мати широкий спектр застосування.
[Лав Дален, професор еволюційної геноміки]:
«Один із них може виявитися дуже цікавим у майбутньому. Це вивчення РНК-вірусів».
За його словами, робота команди може уможливити збір і секвенування РНК-вірусів зі шкіри тварин, що зберігаються в музеях. Це дасть змогу вивчити, як розвивалися конкретні віруси.
Сумчасті вовки були хижаками й жили на австралійському острові Тасманія. Їх винищили полюванням. Останній представник виду помер у зоопарку в Гобарті 1936 року.
Особину, з якої дістали РНК, убито в 1888 році. У шведський музей вона потрапила в 1891-му.
Куратор відділу ссавців музею каже, що в них уже попросили дозволу взяти зразки РНК й інших видів тварин.
[Даніела Кальтгофф, працівниця Шведського музею природничої історії]:
«Нас уже запитують, чи можемо ми зробити те саме з іншими екземплярами з наших колекцій. Тож це ще не кінець».
Центр палеогенетики у Стокгольмі — це спільне підприємство Стокгольмського університету та Шведського музею природничої історії.
Коротке посилання на цю сторінку:
