Павутиння в кучерях і пилюка на всьому тілі. У Галереї Академії у Флоренції знову чистять статую Давида, яку створив Мікеланджело. Це робить раз на два місяці реставратор Елеонора Пуччі.
[Елеонора Пуччі, реставратор]:
«Бруд, що збирається за два місяці, я делікатно видаляю за допомогою пензлів різних розмірів із синтетичною щетиною. Також я завжди використовую музейний пилосос».
Статуя Давида важить п’ять тонн. Її висота — понад чотири метри, з п’єдесталом — більш як п’ять. Щоб почистити цього гіганта, іде принаймні шість годин.
[Елеонора Пуччі, реставратор]:
«На статуї пил і павутиння, і найцікавіше — постійно знаходжу павучків. Вони плетуть павутиння у волоссі Давида. Завжди користуються паузою між прибираннями».
У процесі реставратор фотографує статую зблизька. Це дає змогу оцінювати її стан. До того ж можна відстежувати, як із роками змінюється зовнішній вигляд статуї.
Очищення важливе і з погляду естетики. Подивитися на творіння флорентійського скульптора щороку приїздять сотні тисяч туристів.
[Елеонора Пуччі, реставратор]:
«Цікаво, що міг би думати Давид, дивлячись на всіх цих людей, які приходять до музею і прагнуть зробити селфі чи сфотографуватися з ним. Дуже цікаво, що він думає про всіх нас».
Мікеланджело Буонарроті витесував Давида з 1501 по 1504 рік. Він узявся за роботу, від якої відмовлялися інші майстри. До цього величезну брилу дорогого мармуру вже починали обтесувати інші скульптори. Далі вона пролежала просто неба 26 років. Потім її зіпсував ще один скульптор. І попри це Мікеланджело створив шедевр, який прославився на весь світ.
Коротке посилання на цю сторінку:
