Пошукова операція
о. Мауї, Гаваї, США
Військовослужбовці армії та національної гвардії США надають допомогу гавайським рятувальним службам. На острові Мауї після смертоносних лісових пожеж триває пошукова операція. Полум’я буквально знищило курортне місто Лахаїну й убило щонайменше 106 людей.
Вогонь прийшов із заміських пасовищ і кілька годин випалював усе на своєму шляху на площі 13 квадратних кілометрів. Багатьох місцевих жителів він застав зненацька. Загалом знищено 2200 будівель. Збитки від стихії оцінюють у 5 із половиною мільярдів доларів.
Люди кажуть, що їх не попередили. Водночас влада пояснила, чому не ввімкнули сирену.
[Герман Андая, голова служби з надзвичайних ситуацій]:«Сирени використовують переважно для сповіщення про цунамі. І саме тому майже всі вони розміщені на береговій лінії. Люди знають, що якщо гуде сирена, треба бігти на височину».
Влада побоювалася, що деякі люди побіжать у бік пагорбів, де якраз вирував вогонь.
Зараз місцевим жителям роздають їжу, воду, одяг та необхідні медикаменти. Наступного тижня острів має намір відвідати президент Джо Байден.
2. «Надіємося на диво»: під зсувами в Гімалаях намагаються знайти тих, хто вижив
Зійшли зсуви
Гімачал-Прадеш та Уттаракханд, Індія
Рятувальники працюють на місці сходження великого зсуву на півночі Індії, але надії знайти когось живим дедалі менше. Зсув зійшов на храм у Шимлі, куди люди зібралися на богослужіння.
Пошукові роботи ускладнює розташування. Рятувальникам треба три години, щоб сюди дістатися.
[Нафіс Кхан, рятувальник]:«Ми відновили пошуки о 6-й ранку й дістали ще одне тіло. У нас дві команди рятувальників та військовики. Ще застосовуємо екскаватори».
[Пуспхпа Лата, професор коледжу]:«Пропали двоє моїх колег та їхні сім’ї. Два тіла знайшли. Ми досі надіємося, що Господь створить диво, і професор Шарма, його дружина та син будуть урятовані. Ми зберігаємо оптимізм і віримо в Бога».
Загалом кілька зсувів зійшли в гімалайських штатах Гімачал-Прадеш та Уттаракханд після рясних дощів, що йдуть тут із вихідних. Загинуло понад 50 людей. При цьому кількість жертв, найімовірніше, стане ще більшою, бо десятки людей уважають зниклими безвісти.
В Уттаракханді зливи не вщухли, що ускладнює рятувальні роботи.
[Пушкар Сінгх Дхамі, головний міністр штату Уттаракханд]:«За останні 48 годин зливи завдали багато шкоди. Обвалилися мости, дороги змило або вони в багатьох місцях заблоковані».
У деяких регіонах цих двох північних штатів за добу випало понад 400 міліметрів опадів. Оголошено червоний рівень небезпеки.
3. Синові Джо Байдена загрожує суд
Сина Байдена судитимуть
США
Син президента Джо Байдена — Гантер постане перед кримінальним судом. Про це заявив спецпрокурор США Девід Вайс невдовзі після призначення на цю посаду.
З його слів, події в залах американських судів можуть значно вплинути на президентські вибори в США 2024 року.
Це небувала подія в історії країни: синові чинного президента висунуто кримінальні звинувачення. Тоді як його батько бореться за переобрання. Разом з тим, найімовірнішого суперника від республіканців теж чекає як мінімум три кримінальні процеси.
Водночас республіканці в палаті представників погрожують Байдену імпічментом у зв’язку зі звинуваченнями в тому, що він отримував вигоду з ділових справ свого сина.
Вайс веде розслідування щодо Гантера Байдена з 2019 року. У червні він відкрив кримінальну справу про податкові махінації і порушення закону про зброю. Водночас федеральний суддя відмовився прийняти угоду про визнання провини.
Після цього Вайс заявив у суді, що переговори перервалися. «Уряд тепер уважає, що справа не вирішиться без суду», — написав він.
4. Через посуху в Афганістані посилюється гуманітарна криза
Посуха вбиває врожай
Афганістан
Сонце й далі випалює поля Абдулли на півночі Афганістану, доки він із робітниками вручну збирає колосся пшениці.
Раніше фермер збирав два-три врожаї на рік. Тепер вдається виростити лише один. Цього ледве вистачає, щоб просто прогодувати сім’ю.
Посуха почалася три роки тому. Абдулла каже, що зараз важко виростити не лише пшеницю, а й городину, зокрема дині, цибулю, баклажани та моркву. М’ясо коштує дорого, тому його сім’я із 15 осіб іноді їсть сам лише хліб.
Ще одна проблема — річки й колодязі, що пересохли через 40-градусну літню спеку. У регіоні вже бракує питної води.
[Абдулла Хахад, фермер]:«Люди тут постали перед великими труднощами Дехто через відсутність води виїхав із села. Ми й далі садитимемо врожай, навіть якщо не вистачатиме води, бо не маємо іншого виходу. Це єдине, що ми вміємо робити».
Третина економіки Афганістану припадає на сільське господарство. Посуха загрожує продовольчій безпеці держави.
Цього року гумдопомога в країну різко зменшилася, бо жоден іноземний уряд не визнав владу «Талібану».
Нині на півночі країни будують величезний канал завдовжки 280 кілометрів. Він зможе доставляти воду для зрошення північних провінцій. Це поліпшить становище фермерів. Але до завершення проєкту ще далеко. До того ж сусідні країни вже висловлюють занепокоєння, що він зменшить їхні водні ресурси.
Згідно з глобальним індексом, Афганістан посідає шосте місце у світі серед країн, найбільш уразливих до кліматичних загроз.
А за даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 15 із 42 мільйонів жителів країни дуже бракує харчів.
5. Китайські «міста-губки» не спрацювали під час злив
«Міста-губки» не працюють?
Китай
Проєкт «міст-губок» у Китаї розробили, щоб знизити масштаби затоплення великих міст. Але після великих повеней, що сталися останнім часом, у їх ефективності засумнівалися.
Екстремальна погода призвела до людських жертв, руйнування будинків та пошкодження інфраструктури. Чому ж «міста-губки» не допомогли?
Цей проєкт влада Китаю розпочала у 2015 році, бо дослідження показали, що 641 із 654 великих та середніх міст країни вразливе перед повенями. Через стрімку урбанізацію великі ділянки землі покрили бетоном, часто біля великих річок. Як наслідок, вода не мала де накопичуватися.
Завданням було ліпше розподіляти воду, забезпечити дренаж і знайти місця зберігання надмірної вологи. У «містах-губках» планували класти водопроникний асфальт, проводити канали, створювати спеціальні ставки, а також відновлювати водно-болотні угіддя.
Утім, реалізація проєкту виявилася надто дорогою та складною.
До минулого року лише 64 із 654 міст Китаю ухвалили закони для реалізації плану. Водночас влада приділяла цій ініціативі «мінімальну увагу».
Однак навіть якби всі заходи реалізували, «міста-губки» навряд чи запобігли б цьогорічній катастрофі.
Експерти вважають, що інфраструктура такого міста може витримати лише 20 сантиметрів дощу на день. А в липні 2021 року в Чженчжоу стільки випало всього лише за годину. Водночас адміністрація міста за п’ять років до цього виділила на проєкт «міста-губки» вісім мільярдів доларів.
Кліматологи кажуть, що влада КНР навряд чи зможе випередити швидкість зміни клімату. Цього року рясні дощі обрушилися на міста на посушливій півночі, де проєкт «міст-губок» майже не впроваджували.
6. Повернути собі місце на пляжі: Грецію охопив «Рух рушників»
За місце на пляжі
о. Парос, Греція
Місце на пляжі мусять виборювати жителі грецького острова Парос. Десятки людей проводять демонстрацію на березі Егейського моря. Їхня мета — розповісти про проблему.
Останніми роками на громадських пляжах Паросу меншає місця, де можна просто покласти рушник та безплатно позасмагати. Уздовж узбережжя розставлені парасольки та лежаки, які здають в оренду. День користування двома шезлонгами та парасолькою коштує понад сто євро.
[Роніт Нешер, жителька острова Парос]:«Це неповага до місцевих жителів. Фактично в них забирають те, до чого вони звикли. Лише уявіть собі літню пані, яка щодня ходить на пляж поряд із домом, і раптом там з’являється так багато лежаків та парасольок, що їй не лишається місця».
Жителі острова також кажуть, що бізнесмени займають парасольками та шезлонгами більше місця, ніж їм відведено.
Протест, який у ЗМІ називають «Рухом рушників», швидко поширився на інші острови. На сусідньому Наксосі розпочали ініціативу під назвою «Рятуйте пляжі Наксосу». За три тижні до руху приєдналися 5000 осіб. Вони подали скаргу до суду.
[Елені Андріанопулу, представниця руху]:«У туристичний сезон пляжі повністю заставлені цими парасольками та шезлонгами. І для людей, які не хочуть сидіти в шезлонгах, просто не лишається місця. Це дуже велика проблема. Люди не можуть насолоджуватися пляжним відпочинком, хоч це й громадський простір».
Протестувальники зазначають, що треба налагодити баланс між розвитком туризму та нормальним існуванням місцевих жителів.
Берегова лінія Греції простяглася на 16 тисяч кілометрів. Уздовж узбережжя розташовані сотні пляжів, і на багатьох є платні парасольки та шезлонги. Країна вийшла з боргової кризи п’ять років тому, і відновлення її економіки значною мірою залежить від туризму.
7. Бій у клітці Маска й Цукерберга організує Італія
Бій Маска й Цукерберга
Італія
Це буде битва мільярдерів: Ілон Маск проти Марка Цукерберга. Два технічні титани вийдуть на ринг для бою в клітці зі змішаних єдиноборств. Він відбудеться в Італії.
У п’ятницю Маск повідомив, що захід транслюватимуть у прямому ефірі в його соцмережі X, раніше відомій як Twitter. Покажуть його й на платформах Цукерберга.
Ілон Маск сказав, що захід буде присвячений темі Стародавнього Риму. Він додав, що вже спілкувався з прем’єр-міністром і міністром культури Італії, і що вони домовилися про «епічне» місце.
Незабаром після цього міністр культури Італії підтвердив, що говорив із Маском про проведення великого благодійного заходу. Водночас зазначив, що бій проходитиме не в Римі.
Міністр культури не уточнив, у якій формі й коли відбудеться поєдинок. З його слів, отримані гроші підуть до двох італійських дитячих лікарень.
Маск кинув рукавичку Цукербергу в повідомленні від 20 червня, заявивши, що готовий до поєдинку в клітці зі своїм бізнес-конкурентом, що опановує джиу-джитсу.
Через день Цукерберг опублікував фотографії боїв із джиу-джитсу, які він виграв, а також попросив Маска повідомити місце можливого бою.
Є принаймні одна людина, яка проти того, щоб Маск, найбагатша людина у світі, бився із Цукербергом, який посідає восьме місце в тому ж списку. Це мати Маска. Вона написала: «Не заохочуйте до цього поєдинку!»
8. Запорізькі майстри виготовляють легкі авто для військовиків
Багі для передової
Запорізька обл., Україна
[Володимир, волонтер, розробник багі]:«Для кожного завдання має бути своя машина. Звичайно, це не БТР, і вона не може їздити скрізь. Але вона мобільна, легенька, у неї важко влучити. І вона проскакує там, де БТР не проїде».
Двоє чоловіків на Запоріжжі виробляють швидкісні фронтові машини — так звані багі. Їх потім відправляють захисникам на передову. Матеріали купують за пожертви.
Майже весь свій вільний час двоє друзів, Дмитро та Володимир, проводять у гаражі, де вже виготовили з нуля п’ять автомобілів. Ще п’ять — у роботі.
Поки Володимир шукає спонсорів, збирає пожертви та добуває автомобільні двигуни, Дмитро складає машини.
До роботи майстри ставляться дуже відповідально, щоб у бійців на передовій не виникло проблем.
[Дмитро, волонтер, розробник багі]:«Навіть якщо (запчастина) лише трохи зношена, усе одно її міняємо. Чому? Бо машина вирушає працювати, а якщо вона стане й підведе, то це (коштуватиме) життів».
Ці багі призначені для перевезення легких боєприпасів. Також з обох боків їх оснащено відкидними ношами, на яких можна транспортувати поранених бійців.
Нині волонтери в усій Україні використовують свої технічні навички для створення різних транспортних засобів, щоб підтримати Збройні сили, які воюють з окупантами.
9. Велосипеди на водневому паливі з’явилися в Бразилії
Велосипед на водневому паливі
Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Цей велосипед допоможе Бразилії протестувати потенціал водневих технологій у країні. Проєктові дали старт разом із німецькими партнерами. На першому етапі в Ріо-де-Жанейро почали здавати в прокат два електровелосипеди з водневим паливним елементом, який замінив звичайний акумулятор.
[Андреа Сантус, координаторка проєкту]:«Ідея в тому, щоб зробити весь транспорт екологічним та показати технічні можливості для пересування в міських умовах. Зокрема, це екологічний велосипед, у якому немає акумулятора з рідкісноземельними металами».
[Йоахім Шемель, заступник генконсула Німеччини в Бразилії]:«Як усім відомо, “зелений” водень — енергетика майбутнього. І Бразилія має найбільше можливостей виробляти екологічно чистий водень».
Утім, фахівці зазначають, що поки що без двигунів внутрішнього згоряння та електромоторів не обійтися.
[Маркус Франке, координатор проєкту]:«Водень не розв’яже всіх проблем. Він підходить для конкретних проєктів, серед яких і виготовлення велосипедів. Хоча цей транспорт здається незначним, але пересування на ньому дуже важливе для багатьох містян».
Раз заправившись, велосипед може проїхати до 150 кілометрів. Автори проєкту кажуть, що така техніка служитиме роками, не ламаючись.
10. Вплив COVID-19 на серце людей починає проявлятися лише зараз
Довгострокові наслідки COVID-19
Дослідження в США
Пожежник і фельдшер Майк колись легко ніс важке спорядження сходами.
Але він хворів на COVID, і тепер обережно стає на бігову доріжку — йому не можна перевантажувати серце.
[Майк Каміллері, житель США]:«Це обмежує майже всі мої життєві функції: і фізичні, і розумові».
Легкий випадок ковіду спричинив ланцюгову реакцію. І в Майка почав скакати тиск, виникла аритмія і біль у грудях.
Він довго шукав лікаря, доки не знайшов кардіолога, який лікує пацієнтів із такими проблемами. Почав помічати поліпшення. Але повторне зараження його підкосило.
[Сюзан Ченг, кардіолог]:«Ми спостерігаємо вплив на серце й судинну систему, який, на жаль, справді перевершує вплив на інші органи».
Лікарі дійшли висновку, що впродовж року після хвороби є ризик появи нової проблеми, пов’язаної із серцем: від тромбів та аритмії до серцевого нападу.
[Зіяд аль-Алі, лікар]:«Ми вийдемо з цієї пандемії ще більш хворою нацією».
Лікарі зазначають, що у перехворілих слизова оболонка дрібних судин не розширюється й не звужується так, як треба для руху крові.
Для таких людей у цьому спортзалі розробили спеціальний план реабілітації.
Утім, не всім це допомагає. Після другого випадку COVID Майку дали інвалідність, і він утратив роботу.
[Майк Каміллері, житель США]:«Я сумую за друзями, за тусовками в пожежній частині, за духом побратимства».
Як показують дослідження, люди, які пережили COVID-19 на початку пандемії, більш схильні до ризику виникнення прискореного серцебиття, тромбів, болю в грудях і серцевих нападів та інсультів.
Більшість із них одужують нормально. Але величезні масштаби пандемії означають, що мільйони людей залишилися принаймні з деякими симптомами, пов’язаними із серцем.
11. Сонячні водонагрівачі допомагають єгиптянам отримати гарячу воду
Енергія сонця
Єгипет
Це будинок 62-річного пенсіонера Мохамеда, що в селі єгипетської провінції Фаюм.
Недавно він прийняв пропозицію встановити в себе на даху сонячний водонагрівач місцевого виробництва.
[Мохамед Закі Махлуф, 62-річний пенсіонер]:«Коли до мене підійшов представник компанії, я довго не роздумував. Я сказав, що вони можуть прийти та встановити (обігрівач)».
Мохамед живе у двоповерховому будинку з дружиною, двома синами, їхніми дружинами та п’ятьма онуками. Щомісячний дохід сім’ї становить коло 180 доларів США. Як і мільйони єгиптян, сім’я використовує газові балони. Воду гріють на плиті.
А сонячні водонагрівачі дають змогу одержувати гарячу воду одразу. Їх субсидує уряд.
[Сара Муса, гендиректор компанії ― виробника водонагрівачів]:«Ми зменшуємо час, який вони витрачають на нагрівання води, а також знижуємо експлуатаційні витрати та даємо більш здорову, безпечну та сприятливу для довкілля альтернативу».
Приблизно в половині домогосподарств Єгипту гріють воду вручну. Це впливає на якість повітря в будинку та підвищує ризик опіків.
[Сабах Набіль, невістка Мохамеда]:«Узимку грію воду три-чотири рази на день. Моя свекруха має проблеми з ногами, тому щоразу, коли вона омивається перед молитвою, їй потрібна гаряча вода. Тобто п’ять разів на день. Я також через день грію воду, щоб купати дітей».
У холодні місяці родина Мохамеда віддає до десяти відсотків свого місячного доходу за газові балони. Влада на балони теж виділяє субсидії і щороку витрачає мільярд 320 мільйонів доларів.
Як й інші відновлювані джерела енергії, сонячна допомагає знизити навантаження на державну скарбницю.
У Єгипті сонце світить щонайменше 2900 годин на рік. Уряд уже розробив план до 2030 року зменшити залежність від викопного палива та збільшити частку відновлюваних джерел до 42 %.
12. В Австралії сільськогосподарські відходи рятують від звалища
Харчі з відходів
Дарвін, Австралія
Австралійська фермерка Муї Ма вирощує манго неподалік Дарвіна. Робота важка, але не завжди успішна. Щороку жінці доводиться миритися, що частина врожаю пропаде. 20 зі ста тонн ідуть на смітник, бо манго не відповідають товарній якості.
[Муї Ма, фермерка]:«Ми вкладаємо багато ресурсів. І це наш єдиний прибуток. Коли бачиш багато відходів, стає сумно і впадаєш у відчай, адже це втрата грошей».
Утім, у Північній території Австралії мають намір це змінити. Тут розпочали проєкт, який дає дістати користь із відходів сільськогосподарського виробництва.
[Пол Берк, колишній директор асоціації фермерів]:«Харчові відходи — велика проблема. Щоб виростити овочі та фрукти, ми вкладаємо багато ресурсів. І якщо вони не потрапляють у магазини, то виробники зазнають збитків».
У Дарвіні створили експериментальний завод із перероблення сільськогосподарських відходів. З них роблять сухофрукти та корм для свійських тварин. Уся продукція проходить термічну стерилізацію, тому її можна зберігати за кімнатної температури.
[Роджер Стенлі, спеціаліст із продовольства]:«Я чув, що коли потяги потрапляють в аварію, переривається постачання продовольства. Тож людям потрібні харчі, які довго зберігаються».
На Північній території щорічно викидають 14 із половиною тисяч тонн манго. Тепер фермери мають надію, що їхній урожай буде повністю врятовано.
13. Науковці дійшли висновку, що 4000 кроків на день зменшують ризик передчасної смерті
Ходьба подовжує життя
Новий аналіз наукових досліджень
У цьому парку, що в столиці Косова, завжди велелюдно. Тут гуляють, їздять на велосипедах, бігають. Про користь фізичної активності для здоров’я відомо давно. Але, як з’ясували вчені, навіть 4000 кроків на день здатні відсунути смерть, причому майже за будь-якої хвороби.
[Еродіт Хашані, житель Приштини]:«Я чув і читав, що якщо пройти чи пробігти 4000 кроків, то це буде корисно для здоров’я. Наприклад, жиру поменшає. Це головна причина, через яку я ходжу пішки й бігаю підтюпцем».
Ще один висновок учених: усього 2250 кроків на день знижують ризик смерті від серцево-судинних захворювань.
Жителька Приштини Сабріе щодня проходить 10–15 кілометрів.
[Сабріе Аліу, жителька Приштини]:«Я знаю багатьох, хто мав дуже серйозні проблеми зі здоров’ям. Тепер завдяки ходьбі вони почуваються значно ліпше».
Нові дані про користь ходьби отримали під час метааналізу 17 наукових досліджень. У них брало участь понад 220 тисяч осіб. Їх середній вік становив 64 роки. Спостереження тривали переважно сім років.
У людей, старших за 60, ризик смерті знижувався на 42 %, якщо вони за день проходили від шести до десяти тисяч кроків. А в молоді цей показник сягав 49 %, але вони проходили більше — від семи до 13 тисяч кроків за день.
Водночас, як кажуть учені, користь для здоров’я від ходьби дістають люди будь-якого віку та статі. Причому, чим більше людина за день проходить, тим ліпший ефект.
[Ібадете Бітічі, кардіолог та співавтор дослідження]:«Цей метааналіз перший, у якому оцінено не лише користь від ходьби, коли людина щодня проходить до 20 000 кроків, але й вплив віку, статі та географічного розташування».
Поки що науковці не можуть сказати, як у довгостроковій перспективі впливають на здоров’я інтенсивні фізичні навантаження, такі як марафонські забіги чи заняття на тренажерах. Щоб це з’ясувати, потрібні ретельні дослідження.
14. Оглянути по-новому: у Римі проводять незвичайні екскурсії
Рим по-новому
Італія
“Веспа” — типовий італійський транспорт. І тепер ці класичні скутери з візками дають туристам змогу оглянути Рим по-новому.
Місцеві гіди возять пасажирів брукованими вулицями та площею Республіки.
Під’їхати можна доволі близько, щоб розглянути всі деталі цього історичного місця.
[Лука ді Трапано, гід]:«Це унікально, це інша перспектива. Огляд 360 градусів. Звісно, гіди стежать за дорогою, це зрозуміло. Але всі пам’ятки видно із зовсім інших ракурсів».
Туристи вдягають навушники, щоб чути кожне слово гіда. Такі незвичайні екскурсії мають попит.
[Джеррі Леньєр, турист із Лос-Анджелеса]:«Особисто я люблю мотори. Гадаю, це чудово».
Відколи скасували карантин, туристи ринули знову оглядати Колізей і Ватикан. Але тепер багато хто шукає унікальних вражень.
Великий попит мають і гастрономічні тури. Деякі спеціалізуються на вуличній їжі, інші додають уроки кулінарії та купівлю харчів на міських ринках.
[Федеріка Сетте, гід]:«Це не просто гастрономічний тур із зупинками, щоб поїсти й піти. Це реальний досвід із місцевим жителем, який може дати кілька порад про справжню їжу, справжню культуру».
Ця пара з Великої Британії блукає закутками римського ринку та єврейського кварталу, зупиняючись, щоб скуштувати піцу, місцеві сири, морозиво та смажені рисові кульки, відомі як суплі.
[Саймон Лі, турист]:«Я вже побував на всіх звичайних екскурсіях: по Колізею та інших місцях. Хотів чогось нового. Я люблю їсти, тому вирушив у гастрономічний тур».
А тим, хто любить активний відпочинок, варто побачити Рим із води. М’який рафтинг додасть римським канікулам духу пригод. Туристи пропливають повз такі місця, як замок Святого Ангела.
[Маріанна Тедескі, гід]:«Тут дуже спокійно. Лише наш гурт».
Гіди кажуть, що це добра альтернатива для сімей із дітьми-підлітками, яким нудно по кілька разів на день відвідувати музеї чи замки.
15. На тиждень моди в Копенгагені пустили лише екологічні бренди
Екологічний тиждень моди
Копенгаген, Данія
Новий погляд на модну індустрію. Бренди, які цього літа беруть участь у Тижні моди в Копенгагені, мусять відповідати 18 новим екологічним вимогам: від вибору матеріалів та умов роботи до дизайну декорацій.
Тут немає місця хутру, і принаймні половина вбрання в колекціях має бути виготовлена з екологічно чистих або перероблених матеріалів.
[Сесіль Торсмарк, директор Тижня моди]:«З огляду на стан екології останніми роками вкрай важливо, щоб галузь змінилася».
Правила поширюються на кожен бренд, який опиняється на подіумі в Копенгагені, зокрема й на новачків, серед яких Рольф Екрот із Гельсінкі.
У пріоритеті фінського дизайнера екологічні матеріали. Причому коло 80 % із них — перероблені. Увесь одяг виробляють у Фінляндії чи прилеглих країнах Балтії.
[Рольф Екрот, дизайнер]:«Це не вища математика. По суті, ти просто намагаєшся зробити найкращий вибір у кожному аспекті виробництва».
ЄС хоче, щоб до 2028 року було запроваджено нові правила поводження з текстильними відходами. Вони мають пригальмувати так звану «швидку моду».
Для нових брендів, таких як цей, що з Гельсінкі, це не така вже й драматична зміна.
[Ервін Латімер, засновник бренду]:«Скажу, що для нового бренду це значно простіше, бо у вас немає усталених методів роботи й налагодженого виробництва, усталених ресурсів».
Утім, текстильна галузь лишається одним із найбільших у світі забруднювачів. Також вона — другий за величиною у світі споживач води.
16. Квіти в кризі — хіт у Японії на тлі спеки
Заморожені квіти
Токіо, Японія
На тлі палкого літнього сонця в Японії процвітає продаж штучних квітів, заморожених у кризі.
Одна токійська компанія відкрила відповідну студію торік. На такий крок підштовхнула пандемія, через яку різко впав продаж основного товару — льоду.
Для виготовлення композиції великий контейнер спочатку наповнюють водою. Потім поміщають усередину квіти та інші декоративні елементи. Після цього рідину впродовж двох тижнів повільно заморожують, щоб лід був прозорим.
[Катару Онода, власник компанії]:«Під час повільного заморожування лід стає прозорим, тому повільне замерзання води робить предмети всередині красивими. Зрештою, ми розрізаємо його, упаковуємо й доставляємо клієнтам».
За словами Оноди, клієнти зазвичай купують заморожені квіти як подарунок на різні свята, як-от дні народження, ювілеї та святкові дати.
Лід урешті тане, але лишаються квіти та інші прикраси, що були всередині композиції.
Власник компанії каже, що останнім часом через спеку зріс і продаж льоду.
[Катару Онода, власник компанії]:«Продаж майже подвоївся. Під час пандемії було дуже важко, постачання припинилося. Ми боялися, що нічого не зміниться. Але попит на лід повернувся. Насправді ми не справляємося із замовленнями».
Заморожені в кризі квіти коштують від 45 до 75 доларів США.
17. Метеоритний потік осяяв нічне небо над Балканами
«Зоряний дощ»
о. Ластово, Хорватія
«Зоряний дощ» прикрасив нічне небо над хорватським островом Ластово. Тут зібралися десятки людей, щоб насолодитися захопливим видовищем. Це метеорний потік Персеїди. Його можна спостерігати щороку.
Метеорний потік видно в той час, коли Земля проходить через хвіст комети Свіфта — Таттла. Він складається з найдрібніших частинок льоду, пилу й порід, які викидає ядро комети. Потрапляючи до атмосфери Землі, вони спалахують, як зірки, і згоряють.
[турист зі Спліта]:«Я спостерігаю це не вперше, але вперше бачу так багато зірок. Видимість чудова, і що дві хвилини падає зірка — велика чи маленька. Це вражає».
[туристка з Дубровника]:«Кожні кілька хвилин видно, як падає зірка. Це захопливо. Багато людей зібралося тут, щоби подивитися на таке явище».
Метеорний потік Персеїди видно із 17 липня до 24 серпня. Пік його активності припадає на 12 серпня. Заведено вважати, що Персеїди відкрили в 1834, але перші згадки про них з’явилися ще в китайському літописі, який датують 36 роком нашої ери.
19. Боснійська дівчинка шиє національні костюми для Барбі
«Боснійська Барбі»
Вогоща, Боснія і Герцеговина
«Ти можеш бути ким захочеш» — такий девіз ляльки Барбі. А для 11-річної Есми це означає, що популярна у всьому світі іграшка може допомогти їй уславити рідну Боснію.
Дівчинка з містечка Вогоща перетворює ляльок на боснійських красунь у традиційному вбранні. Акуратно шиє весь одяг, продумуючи кожну деталь. Багато уваги приділяє прикрасам.
Вбирає ляльок уже більш як місяць. Надихнув випадок. Якось Есма побачила в сувенірному магазині ляльок у національних сукнях.
[Есма Гліва, швачка]:«Ці ляльки були одягнені в національні костюми з хусткою, накинутою на плечі. Сорочка була зеленою, а традиційні штани шальвари доходили до колін. Однак це далеко від реальності, так не одягалися».
Есма вирішила поекспериментувати зі своїми Барбі й нарядити їх в національні костюми.
[Есма Гліва, швачка]:«Дві-три спроби були не дуже успішними, але щоразу ставало краще».
Юна майстриня шиє традиційне вбрання босняків, сербів та хорватів. Необхідні знання має з малих літ. Адже вся родина дівчинки захоплюється фольклором. А бабуся Есми 50 років викладала фольклорні дисципліни.
[Аднана Гліва, мама швачки]:«Есма шиє національні костюми жителів усіх куточків Боснії і Герцеговини, усіх народностей нашої країни».
Швачка називає своїх ляльок боснійськими Барбі. Щодня отримує замовлення з інших країн. Вона вже відправляла ляльок до Болгарії, Чехії, Туркменістану, Норвегії та Великої Британії. Тепер планує шити вбрання для боснійського Кена.
19. Квіткові інсталяції прикрасили Брюссель
Фестиваль квітів
Брюссель, Бельгія
Дев’ять слонів «прийшли» на історичну площу Гран-Плас, що в центрі Брюсселя. Гігантські дерев’яні скульптури наче застигли в русі. А за кожною фігурою тягнеться стежка зі слідів, усипаних жоржинами. Цю композицію створили учасники фестивалю Flowertime.
[Денніс ван дер Меєр, художник-флорист]:«Ніяк не очікуєш побачити слонів тут, у центрі Брюсселя, на Гран-Пласі. Це неймовірно».
А в Брюссельській ратуші тим часом чекає вінчання наречена в білому платті. Уздовж проходу розташувалися букети білих квітів. Художниця-флорист Селін використала найтонший дріт, щоб скріпити всі деталі своїх творінь і надати їм легкості.
[Селін Ванденберг, художниця-флорист]:«Ця композиція ніби кличе глядачів підійти ближче й усе розглянути. І тоді вони бачать різні дрібні деталі, такі як перлини на квітах».
Квіткові інсталяції з’явилися навіть у кабінеті мера. На купах документів виростають фантастичні сади.
[Неле Ост, художниця-флорист]:«Знадобився деякий час, щоб зібрати всі ці папери. Почали ми, звісно, з того, що склали їх певним чином, створюючи структуру композиції. Тож на це пішло кілька тижнів роботи».
Художниця-флорист Лейла прикрасила пишною гірляндою з квітів поручні головних сходів мерії.
[Лейла Вансумер, художниця-флорист]:«Це місце не схоже на інші. Такого не робиш щодня. Тож це приємне заняття».
У фестивалі беруть участь 23 команди з Бельгії та інших країн. Для композицій вони використовують 100 тисяч квітів. Ними прикрасять 15 історичних залів Брюссельської ратуші.
Коротке посилання на цю сторінку:
