Майкл Тетте — один із небагатьох сертифікованих склодувів Гани. Він використовує різні відходи: від битих пляшок до вікон. Каже, що переробляє тонни. Інакше б усе це опинилося на звалищі.
[Майкл Тетте, склодув]:
«Ми живемо в країні, де не переробляють скло. Хіба що мої колеги — виробники бісеру, які в промислових масштабах виробляють дрібні намистини. Але промисловість може використати більше скла».
Тетте вчився на склодува в Нідерландах. Він сподівається відродити втрачене мистецтво в Гані.
Свою фабрику він збудував коло десяти років тому. Усе проєктував і закуповував сам, включаючи печі для випалу.
Наразі майстер навчає ремесла своїх родичів, зокрема сина Калеба. Але, каже, що його плани значно ширші.
[Майкл Тетте, склодув]:
«Мій план полягає в тому, щоб побудувати школу склодувів тут, у Гані, бо ми не маємо таких шкіл у Західній Африці й у нашій країні. Це буде ультрасучасна майстерня з виробництва скла для жителів Гани — студентів та учнів середніх шкіл».
Джанет — учениця Тетте. Вона з гордістю називає себе єдиною жінкою-склодувом у Західній Африці.
[Джанет Оффей Теєгага, склодув]:
«Видування скла — це дивовижний процес. За його допомоги ми створюємо вази, склянки, миски й багато іншого».
Це один із магазинів, де продають вироби фабрики. Його власниця сподівається, що зможе зробити внесок у збереження довкілля, бо бите скло небезпечне й розкладається понад тисячу років.
Коротке посилання на цю сторінку:
