Такі перуки з кінського волосу називають алонжами. Раніше вони були обов’язковими для австралійських суддів й адвокатів. Нині ж від них поступово відмовляються. А тасманійський юрист Рей Брумголл тим часом збирає колекцію перук знаменитих вершителів правосуддя.
[Рей Брумголл, адвокат-колекціонер]:
«Історії, які стоять за кожною перукою, дивовижні й безцінні».
У колекції є перука судді Верховного суду Австралії Майкла Кірбі, а також британського адвоката Томаса Странгмана, який готував до суду справу Махатми Ганді.
[Рей Брумголл, адвокат-колекціонер]:
«Сер Томас Странгман і Махатма Ганді подружилися, поки обвинувачений був ув’язненим».
А ця перука належала Томасу Вайлду — першому прокуророві Нового Південного Уельсу. Цей штат став найстарішою британською колонією в Австралії.
Але в колекції є й давніші перуки. Цю, наприклад, носили 1745 року. При ній лежать спеціальні інструменти.
[Рей Брумголл, адвокат-колекціонер]:
«Це автентична перука. Такі носили адвокати. За допомогою цих інструментів завивали локони. Миш’яком і свинцем труїли вошей. Вони також пудрили свої перуки».
Спочатку перуки робили з людського волосся, потім — з кінського. Усередину вшивали підкладку, щоб не травмувати шкіру голови й вуха.
У давнину вважали, що перуки й мантії допомагають суддям зберігати анонімність, і в повсякденному одязі їх буде важко впізнати на вулиці.
Рей трепетно береже свою колекцію. Перуки навіть не приміряє. Каже, що не хоче змінювати їхню енергетику.
Коротке посилання на цю сторінку:
