Традиційні дерев’яні човни — невіддільна частина грецького пейзажу. Але скоро вони можуть залишитися лише на листівках. Давнє ремесло поступово зникає, а на зміну дерев’яним приходять дешевші пластикові судна.
Гіоргос Кіассос — один з останніх майстрів, які залишилися на Самосі. Колись цей острів в Егейському морі був великим центром виробництва човнів. На ньому розташовувалися численні корабельні, які підтримували цілі громади. Однак сьогодні залишилося лише чотири.
[Гіоргос Кіассос, суднобудівник]:
«Молодь не хоче (будувати судна), бо це важка робота. Хоча це мистецтво, але це ще й важка робота. Це ручна праця, і це втомливо».
Майстерність тут передають із покоління в покоління. Кожну балку й дошку вирубує і формує одна людина й робить це виключно вручну.
[Гіоргос Кіассос, суднобудівник]:
«Важливо, щоби був хтось досвідчений, бо, якщо зробити хоча б одну помилку, особливо на перших етапах (будівництва), човен може кінець-кінцем перетворитися на басейн».
Щоб опанувати це ремесло, треба роки. Майстри кажуть, що професія незабаром зникне.
[Гіоргос Цініделос, суднобудівник на пенсії]:
«Через один-два роки навчитися цього буде неможливо. На це йдуть роки, це втомлює, і вчитися треба скрупульозно».
Утім, проблиск надії залишається. У місцевому музеї суднобудування на Самосі хочуть відкрити спеціалізовану школу — першу в Греції. Це дає надію, що традиційні човни ще послужать людям.
Коротке посилання на цю сторінку:
