Глибоко в архівах Університету Кертіна, що в австралійському Перті, зберігається колекція художніх творів, які прояснюють темну сторінку історії континенту.
Це десятки картин школярів, яких забирали з їхніх аборигенних сімей у 40-х роках минулого століття й відправляли до поселення Карролап.
Їхнє покоління називають викраденим. Дітей забирали в батьків із 1909 року й аж до 70-х років і віддавали на виховання білим родинам або державі.
[Кріс Малкольм, директор галереї]:
«Більша частина з них малювала на класній дошці крейдою чи олівцем».
Припускають, що всі художники були самоучками. Учитель Ноель Вайт водив їх на прогулянки бушем і надихав малювати те, що вони бачили. Однак сам він не був художником.
[Дот Бешо, колишня жителька поселення Карролап]:
«Ми так пишаємося, що ці хлопці були там і робили те, чого від них ніхто не очікував. І аж раптом ми дізнаємося, що є велика колекція, і вона світового рівня».
Колекція стала відомою в 1949 році після публікації в журналі Milady. Потім жителька Великої Британії Флоренс Раттер побачила статтю й захотіла купити роботи. Вона придбала сотні малюнків, а потім привезла їх до Лондона, щоб показати на виставці.
Згодом колекцію передали Колгейтському університету в США. І майже 50 років про неї не згадували.
А тепер вона знову повернулася на батьківщину й має стати центральним елементом примирення з корінними жителями.
Коротке посилання на цю сторінку:
