Протести тривають
Сполучені Штати Америки
У містах США тривають протести проти расизму та жорстокості поліції. Вони спалахнули після смерті афроамериканця Джорджа Флойда. У його загибелі звинувачують поліціянтів.
Водночас виступи часто супроводжуються руйнуваннями й мародерством. Тепер агресивно налаштовані демонстранти націлилися на все, що нагадує про колоніальне минуле США.
Так, у Бостоні протестувальники відтяли голову статуї Христофора Колумба. Ще один пам’ятник мандрівнику повалили й скинули в озеро в Ричмонді, штат Вірджинія. Перед цим її розмалювали червоною й білою фарбою.
Ці статуї викликають гнів, оскільки пов’язані з періодом работоргівлі. Колумб народився в італійській Генуї в 1451 році. Його морські подорожі через Атлантику відкрили шлях для колонізації американських континентів європейцями. Уперше мореплавець прибув до Америки 12 жовтня 1492 року. Цей день досі відзначають у США як національне свято — День Колумба.
У Портсмуті, теж штату Вірджинія, протестувальники розмалювали й повалили статуї монумента Конфедерації. Застосували сокири. У процесі одна людина дістала травму.
У Вашингтоні сотні людей пройшли маршем від Білого дому до меморіалу Лінкольна.
Водночас кабельна й супутникова телевізійна мережа «HBO» видалила зі своєї платформи потокового відео оскароносний фільм «Віднесені вітром». У заяві сказано, що фільм був «продуктом свого часу» й передає «етнічні та расові упередження».
За даними американських ЗМІ, агресивні дії протестувальників уже призвели до жертв. Під час протестів загинуло 17 людей. Здебільшого це були поліціянти або просто перехожі.
Найстаршим серед жертв став 77-річний поліціянт із міста Сент-Луїс. Він загинув 2 червня, захищаючи ювелірний магазин від мародера.
Водночас Білий дім уже готує реформу американської поліції. Так, він хоче вжити заходів щодо жорстокості поліціянтів. Проте адміністрація Дональда Трампа оголосила, що навіть не розглядає ймовірності скасування фінансування поліційних управлінь, до чого закликають деякі ліві організації.
2. Сотні гонконжців вийшли в річницю протестів проти закону про екстрадицію
Протести тривають
Гонконг, КНР
Сотні протестувальників зібралися в центрі Гонконгу, щоб знову висловити обурення щодо планованого закону про нацбезпеку. Його Пекін хоче запровадити в автономному регіоні безпосередньо.
9 червня — знаменна дата для гонконжців. Рік тому більш як мільйон осіб виступило тут проти ще одного закону — про екстрадицію. Він дозволив би відправляти всіх підозрюваних на суд до материкового Китаю, де править компартія. Тоді закон не ухвалили.
[Джордж Лам, протестувальник]:«Скоро стане чинним закон про національну безпеку. Ми хочемо захистити нашу батьківщину й майбутні покоління. Мусимо цінувати кожен крок. Ще поки маємо можливість виходити на вулицю. Нам не можна відступати до самого кінця. Якщо сьогодні не виступимо, то мені буде сумно за себе, Гонконг, моїх дітей, а також моїх онуків».
Пізніше поліція почала розганяти протестувальників за допомогою перцевого спрею. Десятки людей спробували перекрити дороги й вигукували заклики до незалежності Гонконгу.
Тим часом Японія хоче очолити спільну заяву від країн «Великої сімки» щодо ситуації в Гонконзі.
[Сіндзо Абе, прем’єр-міністр Японії]:«Що стосується Гонконгу, “Великій сімці” потрібно дотримуватися ставлення, яке спирається на форму “одна країна — дві системи”. Японія хоче взяти на себе головну роль у тому, щоб видати спільну заяву від імені “Великої сімки”».
Останніми роками багато гонконжців висловлюють невдоволення дедалі більшим впливом Пекіна в регіоні. Коли Велика Британія передала Гонконг КНР, йому гарантували демократичні свободи на щонайменше 50 років. Нині ж китайську компартію звинувачують у тому, що натомість вона намагається змінити форму правління на «одна країна — одна система».
3. Бразилія погрожує вийти зі Всесвітньої організації охорони здоров’я, як це зробили США
Ще одна країна покине ВООЗ?
Бразилія
Лідер Бразилії Жаїр Болсонару пригрозив вивести країну зі Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він обіцяє зробити це за прикладом США, які вийшли з ВООЗ наприкінці минулого місяця.
За словами президента, організація має працювати без ідеологічної підоснови й не вказувати іншим країнам, що їм робити в їхніх системах охорони здоров’я.
[Жаїр Болсонару, президент Бразилії]:«Сполучені Штати Америки вийшли з ВООЗ, і ми обдумуємо це як майбутній крок. Або організація робить свою політику неупередженою, або ми теж виходимо. Ми не хочемо, щоби питання охорони здоров’я тут вирішували сторонні люди».
Недавно ВООЗ оголосила, що не варто поспішати знімати карантинні обмеження. Проте Жаїр Болсонару від самого початку був проти суворих заходів і казав, що вони зашкодять економіці більше, ніж сама пандемія.
Нагадаємо, у травні Дональд Трамп оголосив, що припиняє відносини з організацією. Він звинуватив її в тому, що вона відмовляється проводити реформи, а також що та занадто пізно повідомила світу про небезпеку коронавірусу й надмірно покладалася на інформацію, яку надавала комуністична влада КНР.
На відміну від США, які були найбільшим донором ВООЗ, Бразилія припинила платити внески в організацію ще 2019 року. Країна посідає друге місце у світі після США за кількістю виявлених заражених новим коронавірусом.
4. Тисячі працівників іракських нафтових родовищ звільнено
Масові звільнення
Басра, Ірак
Мохаммед Хайдер працював у службі безпеки на південних нафтових родовищах Іраку. Охороняв очисні підприємства й сподівався, що укладений на рік трудовий договір дасть йому певні гарантії.
Але за три дні після того, як він підписав контракт, його звільнили.
Тепер він протестує біля головного офісу нафтової корпорації «Basra», яка є державним партнером багатьох іноземних компаній, що працюють на півдні країни.
[Мохаммед Хайдер, житель Іраку]:«Наша фірма викинула нас на вулицю й залишила на узбіччі».
На тлі падіння цін на нафту в березні Ірак закликав міжнародні нафтові компанії скоротити свої бюджети на 30%. У підсумку вони відреагували урізанням витрат.
За даними місцевої влади, субпідрядники, зокрема й охоронні фірми, звільнили тисячі працівників.
Так, за словами одного з чиновників Басри, роботу втратило 10-15 тисяч із 80 тисяч іракців, які працювали на родовищах.
Хайдер — батько трьох дітей. Тепер він цілими днями шукає нову роботу. Однак пропозицій мало.
Він боїться, що не зможе оплачувати навчання своїх дітей у школі, а також медичні витрати сім’ї.
[Мохаммед Хайдер, житель Іраку]:«Компанії відмовилися від наших послуг: іракців, трудових мігрантів та експертів. Але ми, іракці, постраждали найбільше, бо на наших плечах лежить багато витрат. Ми не зможемо забезпечувати побутові потреби. Іншої роботи немає, крім тієї, яку ми виконували. Я віддавав їй усі сили».
Британська охоронна фірма, у якій працював Хайдер, коментувати звільнення відмовилася.
5. Дослідження доводить, що карантин запобіг мільйонам нових випадків захворювання на COVID-19
Нове дослідження
Карантинні заходи ефективні
Обмеження на пересування, яке запровадили, щоб зупинити поширення коронавірусу, запобігло мільйонам нових випадків зараження. Про це свідчить нове міжнародне дослідження.
Його провели вчені зі Сполучених Штатів й опублікували в журналі Nature. Свої висновки вони зробили на основі даних із Китаю, Південної Кореї, Італії, Ірану, Франції та США. Вони з’ясували, що карантин у цих країнах допоміг уникнути близько 530 мільйонів випадків зараження.
[Соломон Хсанг, дослідник з Університету Каліфорнії]:«Ніколи в історії людства не було так багато людей, які б об’єдналися, скоординували свої дії й працювали заради порятунку стількох життів у такий короткий проміжок часу. Насправді це дуже надихає».
Команда американських учених порівняла швидкість поширення вірусу в шістьох країнах до і після застосування понад 1700 місцевих, регіональних та національних правил, які мали уповільнити поширення коронавірусу.
Також вони вивчали заходи, яких уживали в цих країнах із часу появи там вірусу й до 6 квітня 2020 року.
Серед найуспішніших правил виділили закриття компаній, а також розпорядження залишатися вдома.
Учені з’ясували, що в період, коли політику стримування не застосовували, темпи поширення вірусу були дуже високими. Так, в Ірані кількість хворих щодня підвищувалася майже на 70%. В інших п’ятьох країнах середнє зростання становило майже 40%.
Науковці зазначають, що нинішнє збільшення кількості нових випадків на півдні й південному заході США свідчить, що громадам треба знайти баланс між негативними й позитивними наслідками обмежувальних заходів.
[Соломон Хсанг, дослідник з Університету Каліфорнії]:«Ми точно знаємо, що, якщо нічого не робити, то кількість випадків збільшується в геометричній прогресії. <> Ми ще дуже далекі від того, що називається колективним імунітетом. Якщо прибрати всі обмеження, то хвороба почне поширюватися дуже швидко».
Станом на 10 червня у світі виявили понад 7 мільйонів 300 тисяч випадків зараження коронавірусом. Померло понад 413 тисяч осіб.
6. Проект ООН вирішить конфлікт між сніговими барсами й скотарями в Киргизстані
Проект ООН збереже снігових барсів
Киргизстан
Сніговий барс досліджує фотопастку в реабілітаційному центрі NABU в Киргизстані. У цьому природному парку намагаються вберегти рідкісних хижаків від вимирання. У всьому світі цих тварин залишилося не більш як 7000, а в Киргизстані — усього 15.
[Коустубх Шарма, співробітник фонду Snow Leopard Trust]:«Сніговим барсам багато що загрожує, починаючи від конфліктів (зі скотарями), браконьєрства та незаконної торгівлі дикими тваринами й закінчуючи погано спланованою інфраструктурою, видобутком корисних копалин і руйнуванням середовища проживання».
Зупинити загибель снігових барсів у Киргизстані допоможе новий проект «Скарби, які зникають», який ініціює Програма ООН з довкілля.
[Бруно Поцці, директор відділення ЮНЕП у Європі]:«У горах Центральної Азії змінюється клімат. Тому частіше виникають конфлікти між скотарями й сніговими барсами».
Фермери й скотарі освоюють нові землі й цим руйнують середовище проживання хижаків. Якщо тенденція збережеться, то до 2070 року воно стане меншою на дві третини.
Утрата територій призводить до того, що снігові барси частіше приходять до людських поселень. Вони нападають на худобу, а розгнівані скотарі всіляко мстять хижакам.
Проект ООН пропонує різноманітні способи залагодження конфлікту. У деяких місцях побудують загородження, які захистять худобу від снігових барсів. А якимось скотарям допоможуть застрахувати тварин.
[Емільбек Джапаров, рейнджер у Шамши-Туюкському заповіднику]:«Якщо дуже добре охороняти худобу, жоден хижак на неї не нападе. Також треба вибирати правильний час для перегону худоби з гір на рівнину».
Проект «Скарби, які зникають» також допоможе фермерам і скотарям знаходити інші способи заробітку, щоб вони могли мирно співіснувати з дикою природою.
7. Священна індійська річка очистилася завдяки карантину
Річка стала чистішою завдяки карантину
Нью-Делі, Індія
Річка Ямуна, що протікає через індійську столицю Нью-Делі, схоже, стала чистішою. У країні понад два місяці тривав карантин. І весь цей час до води не потрапляли хімікати з промислових підприємств.
[Аншуман Джайсвал, співробітник Інституту енергетики й ресурсів]:«Узагалі невелике поліпшення ситуації, яке ми бачимо, відбулося через кілька причин. Перша — це, звісно, карантин. Більшість промислових підприємств не працює, тому до Ямуни нічого не зливали».
Ямуну вважають однією з найсвященніших річок Індії. Це також найдовша й найповноводніша притока Гангу. Вона бере свій початок у льодовиках Гімалаїв і протікає через Нью-Делі та місто Агру, де стоїть знаменитий Тадж-Махал.
Упродовж десятиліть річку забруднювали стічні води. До неї також скидали побутове сміття. Багато де на її поверхні утворювався товстий шар піни. Але тепер води Ямуни знову вирують.
[Санжав Джир, індуїстський священник]:«Зараз усе закрито: усі заводи й промисловість. Усі, хто використовує для очищення хімікати, не працюють. Тобто брудна вода не потрапляє до річки, а тому видно величезні зміни в якості річкової води».
Індія поступово виходить із наймасштабнішого карантину в сучасній історії. У країні в самоізоляції перебуває приблизно мільярд триста мільйонів осіб. Відповідно до того, як підприємства відновлюватимуть роботу, індійські річки, зокрема Ганг і Ямуна, знову можуть стати такими, якими були до пандемії.
8. Альпаки можуть допомогти створити вакцину від коронавірусу
Річка стала чистішою завдяки карантину
Нью-Делі, Індія
Річка Ямуна, що протікає через індійську столицю Нью-Делі, схоже, стала чистішою. У країні понад два місяці тривав карантин. І весь цей час до води не потрапляли хімікати з промислових підприємств.
[Аншуман Джайсвал, співробітник Інституту енергетики й ресурсів]:«Узагалі невелике поліпшення ситуації, яке ми бачимо, відбулося через кілька причин. Перша — це, звісно, карантин. Більшість промислових підприємств не працює, тому до Ямуни нічого не зливали».
Ямуну вважають однією з найсвященніших річок Індії. Це також найдовша й найповноводніша притока Гангу. Вона бере свій початок у льодовиках Гімалаїв і протікає через Нью-Делі та місто Агру, де стоїть знаменитий Тадж-Махал.
Упродовж десятиліть річку забруднювали стічні води. До неї також скидали побутове сміття. Багато де на її поверхні утворювався товстий шар піни. Але тепер води Ямуни знову вирують.
[Санжав Джир, індуїстський священник]:«Зараз усе закрито: усі заводи й промисловість. Усі, хто використовує для очищення хімікати, не працюють. Тобто брудна вода не потрапляє до річки, а тому видно величезні зміни в якості річкової води».
Індія поступово виходить із наймасштабнішого карантину в сучасній історії. У країні в самоізоляції перебуває приблизно мільярд триста мільйонів осіб. Відповідно до того, як підприємства відновлюватимуть роботу, індійські річки, зокрема Ганг і Ямуна, знову можуть стати такими, якими були до пандемії.
9. Від суконь до спецодягу: як індустрія моди адаптується до пандемії
Дизайнери адаптуються
Аделаїда, Австралія
Дизайнеру Кетрін Магларіс з австралійської Аделаїди через карантин довелося знову розробляти нове вбрання. Раніше її майстерня спеціалізувалася на пошитті вечірніх суконь. Тепер перейшла на більш повсякденний і спортивний одяг.
[Кетрін Магларіс, дизайнер]:«Він має бути стильним і комфортним, щоб можна було одягати і на вулицю, і вдома. У ньому можна вийти по каву й повернутися до домашнього офісу».
Чимало дизайнерських компаній у всьому світі закриваються, бо розгубили клієнтів і втратили всі замовлення.
Однак деякі придумують креативні способи, як утриматися на плаву. Наприклад, Крістіна Тріденте, яка раніше шила лише вечірнє та весільне вбрання, тепер також створює одяг для медперсоналу.
[Крістіна Тріденте, дизайнер]:«Узагалі ніколи над цим не працювала. Ми намагаємося адаптуватися, уже розробили одну модель».
А дизайнер Джина Барджиль каже, що пандемія її особливо не зачепила.
[Джина Барджиль, дизайнер]:«На нас вона не надто вплинула, нам довелося лише трохи змінити напрям».
Джина ще до епідемії працювала з дому й залучала до пошиття жінок-біженок. Коли почалася криза, майстерня перейшла з пошиття офіційного одягу на спецодяг.
Працівники індустрії кажуть, що нині, під час кризи, вижити зможуть компанії, яким вдасться адаптуватися й придумати креативні ідеї, як заробляти.
10. Аргентинський каноїст готується до Олімпіади, плаваючи у басейні біля дому
Веслування в басейні біля дому
Пілар, Аргентина
Аргентинський каноїст Себастьян Россі збирався цього літа виступати на Олімпіаді в Токіо. І хоча епідемія порушила плани, він і далі готується до важливого змагання.
Себастьян тренується в басейні біля дому, прив’язавши човен до двох пальм.
[Себастьян Россі, каноїст]:«Ми подумали, що можна тренуватися в басейні, який, на щастя, маємо. Для цього використовуємо каяк і весло. Ми прив’язали човен ременями, і це імітує веслування вгору за течією».
Спортсмен спеціалізується на олімпійській дисципліні — веслування на каное. Дебютував у 2007 році на Панамериканських іграх у Ріо-де-Жанейро. Торік на цьому ж турнірі в Лімі виграв срібну медаль.
Зараз Себастьян сумує за тренуваннями у звичайних умовах.
[Себастьян Россі, каноїст]:«День у день тренуватися в басейні трохи втомлює, якщо порівняти з нормальним тренуванням на природі. Мені подобається плисти, коли є течія. Цей вид спорту зближує з водою, з річками. Тому бути замкненим у басейні — це випробування. Та я однаково займаюся, бо треба тренуватися».
Каноїст також виконує силові вправи на суші. Для цього теж використовує підручні засоби.
Аргентинець захопився веслуванням ще за малих літ. Зараз він має твердий намір пройти кваліфікацію на токійські Ігри. Олімпіаду перенесли на літо 2021 року.
Скоро понад 140 аргентинських спортсменів і тренерів зможуть відновити тренування в спортивних комплексах. Для них зроблять виняток, бо на підготовку до Олімпійських ігор зазвичай потрібно рік чи навіть два. А через карантин атлети не могли нормально тренуватися вже більш як два місяці.
11. Кенійським лікарям «прописали» зумбу
Зумба для лікарів
Кенія
Так медичний персонал у Кенії струшує із себе напругу від важкої роботи в умовах пандемії коронавірусу.
Для медсестер і лікарів медзакладу в Мбагаті організували заняття із зумби. Зробила це Рада медсестер Кенії.
[Зедді Комен, лідерка спільноти медсестер]:«Почуваюся розслаблено. Це саме те, що нам потрібно раз чи два на тиждень. Просто щоб зняти напругу. Коли працюєш із коронавірусними пацієнтами, це ковток свіжого повітря».
Приблизно п’ять тисяч співробітників працюють тут не покладаючи рук. В умовах понаднормової роботи й нестачі захисного спорядження в багатьох починається депресія. Також трапляються випадки, коли лікарів уникають їхні сусіди й родичі, оскільки бояться заразитися коронавірусом.
Тренування в латиноамериканському ритмі допомагають відволіктися.
[Ліліан Мбоур, медсестра]:«Часом губишся в роботі, але такі заняття, як зумба, допомагають розвантажити мозок, допомагають знову жити й відчувати. Тому рекомендую зумбу всім, у кого стрес, особливо людям на передовій».
12. Боснієць намалював гігантську вуличну картину на честь Кобі Браянта
Картина на честь Кобі Браянта
Градишка, Боснія і Герцеговина
На стіні школи в боснійському місті Градишка з’явився портрет баскетболіста Кобі Браянта. Спортсмен загинув під час катастрофи вертольота в січні цього року. Картину намалював місцевий художник Дені Божич. Але ідея належить шанувальникам баскетболіста.
[Ігор Дам’янович, автор ідеї]:«Кобі насамперед був моїм баскетбольним кумиром, а також кумиром моїх друзів. У нас виникла ідея намалювати вуличну картину. Ми подумали про це в лютому й планували закінчити її раніше. Але епідемія нас затримала».
Картина має площу 72 квадратних метри. Художник працював по сім годин на день.
[Дені Божич, художник]:«Ідея не моя, але мені було приємно її писати. Чудова тема. Гадаю, Кобі був легендою баскетболу й спортсменом, який, безумовно, заслуговує такого визнання у вигляді картини на стіні».
Автори ідеї вважають, що це єдина в Боснії вулична картина, присвячена Браянту, і, можливо, вона найбільша в Європі.
У всьому світі існує понад 200 стінописів, присвячених американському баскетболістові.
13. Учені за допомогою георадара досліджували римське місто, поховане під землею
Мапа прихованого під землею міста
Італія
Британські та бельгійські вчені за допомогою георадара склали мапу давньоримського міста Фалерії-Нові, яке майже повністю лежить під землею. Його площа — 12 гектарів. Це трохи менше ніж половина території Помпеїв. Археологи давно користуються георадарами, але дослідження такого масштабу провели вперше.
Над рештками міста є лише поле, тому георадар причепили до квадроцикла й безперешкодно просканували всю територію.
[Мартін Міллетт, археолог і співробітник Кембриджського університету]:«Ми знаємо про місто вже багато років. У XIX столітті розкопали його невелику частину. Воно оточене великими стінами, тож це, очевидно, римське місто. Ми провели роботи, які показали, що деякі геофізичні методи дають гарний результат».
Археологи використали вдосконалений георадар, який відбиває радіохвилі від предметів, що перебувають на глибині до двох метрів. Під час дослідження вони виявили велику баню, ринок, храм і навіть мережу водопровідних труб, підведених до кожного дому.
[Мартін Міллетт, археолог і співробітник Кембриджського університету]:«Дуже “розумна” комп’ютерна програма видає нам низку зображень того, що на різній глибині під поверхнею, з інтервалом п’ять-десять сантиметрів. Так можна побачити все римське місто — різноманітні будівлі, інфраструктуру. Виходить повний план міста».
Дослідження за допомогою георадара дадуть археологам змогу ліпше вивчити давні римські міста. Поки складено повний план небагатьох поселень.
[Мартін Міллетт, археолог і співробітник Кембриджського університету]:«На околиці міста проходить стежка чи дорога. І вздовж неї стоять усілякі храми й великі громадські будівлі. А таких споруд зазвичай не бачиш, оскільки під час розкопок працюєш у центрі, а не з країв».
Фалерії-Нові засновано у 241 році до нашої ери. Вони розташовані в долині Тібру, за 50 кілометрів од Рима. Сюди римляни переселили жителів міста Фалерії-Ветерес, які зазнали поразки під час першої Пунічної війни.
14. На згадку про жертв коронавірусу: артдилер подарував коштовну картину Рейксмузею
Несподіваний подарунок музею
Амстердам, Нідерланди
Цінний подарунок одержав Рейксмузей в Амстердамі. Артдилер Боб Габольдт передав музею картину кінця XVI століття. Твір належить пензлю фламандського художника Бартоломеуса Спрангера й називається «Тіло Христа, підтримуване ангелами».
Габольдт спочатку збирався продати картину, але через епідемію торги зірвалися. Під час карантину власник зрозумів, що це полотно має послужити добру. Тоді він вирішив подарувати його музею на згадку про всіх жертв пандемії.
[Тако Діббітс, директор музею]:«Він нідерландець, але живе за межами Нідерландів — у Франції та в Італії. І він не публічна особа. Габольдт відчував через коронавірус великий тиск, бо звик подорожувати між цими країнами, але це стало неможливо. Він і раніше був щедрим до музею, але такого ми не очікували».
Бартоломеус Спрангер народився в Антверпені, але жив і працював в Італії й Чехії.
На подарованій картині зображено, як троє ангелів підіймають покійного Ісуса Христа, щоб допомогти йому піднестися на небо.
[Тако Діббітс, директор музею]:«Цю картину було написано в атмосфері Праги й двору Рудольфа II, який був імператором і найбільшим відомим в історії меценатом. Він заснував кунсткамеру, де зберігалося багато таких творів. При ньому працювало багато нідерландських художників».
Дарувальник також хотів підтримати Рейксмузей. За оцінками ЮНЕСКО, через наслідки пандемії кожен восьмий музей у всьому світі може не вижити.
[Тако Діббітс, директор музею]:«Коли ми закрилися, то відчули дуже гостру кризу. Щотижня втрачали мільйон (євро). Тому для нас дуже важливо, щоб музей працював. Це фінансовий бік. Та для наших гостей усе було набагато гірше, бо вони не могли бачити картини».
Уряд Нідерландів зняв карантинні обмеження, і Рейксмузей знову приймає гостей. Його директор каже, що під час вимушеної ізоляції на вебсайт із картинами щотижня заходив мільйон користувачів. Однак люди скучили за живим переглядом художніх колекцій і поспішають відвідати музей.
15. Венсенський зоопарк у Парижі знову приймає гостей
Зоопарк знову приймає гостей
Париж, Франція
У Парижі знову запрацював Венсенський зоопарк. Він був зачинений три місяці. За цей час тут народилося 62 нових мешканці, зокрема бабуїни, сарнобики, пінгвіни Гумбольдта, сурикати, котячі лемури та фламінго.
[гостя зоопарку]:«Це дивовижа, особливо для доньки. Ми тільки цього й чекали. Я щодня перевіряла пошту, щоб дізнатися, коли відкриється зоопарк. Листи приходили раз на тиждень. Тож це чарівно. Ти рада?»
Усі дорослі мусять носити маски, перед входом треба обробити руки антибактеріальним гелем, також необхідно тримати одне з одним дистанцію. Зоопарк поки приймає 2300 гостей за день. Це вчетверо менше, ніж зазвичай.
[гість зоопарку]:«Добре, що цього першого дня після того, як зоопарк так довго не працював, не велелюдно. Чудово й дуже приємно, коли немає черг».
Невеликі майданчики, де неможливо дотримуватися необхідної дистанції, поки зачинені.
Коротке посилання на цю сторінку:
