Суньїга заявив президентові Луїсу Арсе, що хоче відновити демократію та звільнити політв’язнів. Голова держави наказав покинути будівлю та відвести військовиків від палацу.
Під час спроби перевороту постраждало щонайменше дев’ять осіб. На площу перед палацом вийшли прихильники президента.
[Ванесса Вейсага, жителька Ла-Паса]:
«Ми не хочемо переворотів. Хочемо жити в мирі та демократії. Бажаємо, щоби було спокійно».
Бунт швидко придушили. До людей із балкона звернувся президент Болівії.
[Луїс Арсе, президент Болівії]:
«Учасники перевороту хотіли здивувати нас і болівійський народ. Ми відреагували. Люди також виступили проти спроб державного перевороту. Дякую болівійському народові».
Цим подіям передувало усунення з посади командувача генерала Суньїги. Його звільнили 24 червня за критику Ево Моралеса. Генерал тоді стверджував, що той, перебуваючи в тіні, і далі керує Болівією та підриває демократію. Суньїга пообіцяв арештувати Моралеса, якщо той повернеться до країни, щоб балотуватися на виборах президента у 2025 році.
Після невдалого перевороту Суньїгу арештували. Перед цим він устиг дати інтерв’ю і заявив, що все це зробив на прохання президента. На майбутніх виборах на того чекає жорстка конкуренція з його однопартійцем Ево Моралесом. До того ж зараз болівійці невдоволені спадом економіки та погіршенням умов життя.
[Хуан Хосе Суньїга, колишній командувач сухопутних військ Болівії]:
«Президент сказав мені: “Ситуація дуже складна, цей тиждень буде критичним, тому необхідно щось зробити, щоб підвищити мою популярність”. Тому я спитав, чи треба виводити бронетехніку. (Президент відповів, що) треба вивести».
У відповідь міністр юстиції заявив, що генерал бреше, щоб виправдати свої дії. Суньїгу хочуть звинуватити в тероризмі та збройному повстанні. Прокурори вимагатимуть максимального покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 до 20 років.
Коротке посилання на цю сторінку:
