Сотні років цю картину вважали роботою одного з послідовників Караваджо. Її справжнє походження з’ясували лише у 80-х роках минулого століття. Тепер шедевр італійського художника вперше за 20 років показали в Лондоні. Виставка в Національній галереї називається «Останній Караваджо».
[Франческа Вітлум-Купер, куратор виставки]:
«Тривалий час це був загублений Караваджо. Він був в однієї сім’ї 300 років. У 70-х роках минулого століття картину купив банк в Італії. Але із сенсаційного листа з архіву в Неаполі стало відомо, що в травні 1610 року, лише за кілька тижнів до смерті, Караваджо зобразив мученицьку смерть святої Урсули».
Драматичні картини Караваджо відомі контрастом світла та тіні, а також реалістичними зображеннями людей. Часто йому позували реальні моделі.
«Мучеництво святої Урсули» майстер написав, повертаючись до Рима після папського помилування. Однак до міста він так і не доїхав. Помер дорогою.
Життя Караваджо було дуже буремним. Через запальний характер художник часто опинявся у в’язниці за бійки. В одній з таких бійок загинула людина. У вбивстві звинуватили Караваджо. Після цього він утік із Рима й жив у Неаполі, на Сицилії та на Мальті.
[Франческа Вітлум-Купер, куратор виставки]:
«Навіть за стандартами того дуже жорстокого періоду, Караваджо, схоже, вів надзвичайно буйне життя. Ті десять років, які він провів у Римі, були сповнені нескінченних звинувачень проти нього. Він був зарозумілою і жорстокою людиною. Ходив із мечем і постійно вступав з усіма в сутички. А в 1606 році він убиває свого давнього ворога — сутенера Рануччіо Томассоні. І йому доводиться втікати. Хоч він і був найвідомішим художником Рима, і хоч кардинали та колекціонери ставали в чергу за його картинами, вони нічого не могли вдіяти. Це серйозний злочин, тому він утік на південь».
«Мучеництво святої Урсули» зображує жінку зі стрілою в грудях. Її випустив язичник, за якого вона відмовилася вийти заміж.
Цікаво, що роботи Караваджо вважали революційними. Він зображував простих людей, а також неприкриті емоції, що було в той час просто немислимо. До того ж не збереглося жодного малюнка чи ескізу художника. Тобто свої роботи він одразу писав на полотні.
[Франческа Вітлум-Купер, куратор виставки]:
«Нині ми звикли бачити на картинах справжніх людей і ми звикли бачити брудні нігті. Ми звикли до того, що художник просто бере пензля й пише прямо на полотні. А за часів Караваджо це було дивовижно».
Виставка триватиме в Лондоні до 21 липня. Вхід безплатний.
Коротке посилання на цю сторінку:
