Це полонез — традиційний польський танець, що виник у XVIII столітті. Він здобув міжнародне визнання завдяки творчості польського композитора Фредеріка Шопена.
А недавно його внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
[Йоанна Ціха-Кучинська, працівниця міністерства культури Польщі]:
«Коли готували пропозицію, ця ініціатива дістала величезну підтримку в соціальних мережах».
Це виконання полонезу студентами Варшавського університету. Танцюристи мають чітке уявлення того, що надає полонезу особливого шарму.
[Марчін Працький, танцюрист]:
«Найголовніше в полонезі те, що його виконують разом. А серед особистісних якостей — шляхетність чоловіка та легкість жінки».
Цей танець спочатку виник у народі. Його називали «танець-ходьба». До XVIII століття полонез став популярним серед європейської знаті. Його зазвичай виконували на початку балу.
[Моніка Ф’югайська, танцівниця]:
«У ньому є душа, і ним можна виразити багато емоцій. З одного боку, він серйозний. З іншого боку, важливо дивитися на партнера. Погляд зближує нас у танці. Водночас ми виконуємо його з великою гідністю».
Полонез був дуже популярним у Саксонії, особливо при дворі в Дрездені. Він також надихав видатних композиторів того часу — Баха, Телемана та Моцарта.
І він, як і раніше, відкриває сезон на Віденському балі.
[Шимон Пачковський, професор музикознавства]:
«Безперечно, полонез заслуговує, щоб його внесли до списку світової спадщини ЮНЕСКО, бо це танець не лише польської, а й міжнародної традиції, це загальновизнаний бальний танець».
За комуністів у школах Польщі полонез спочатку танцювати заборонили. Але в 60-х роках традиція повернулася. Нині в країні його виконують на випускних балах.
Коротке посилання на цю сторінку:
