Раніше на балабані грали переважно самоуки. Опановували майстерність, слухаючи досвідчених музик.
Тепер цей інструмент, що має багатовікову історію, став частиною сучасного життя. Грати на ньому навчають в університетах, середніх школах та консерваторіях Азербайджану.
Ільхам Наджафов — викладач Азербайджанської державної консерваторії. Усе життя присвятив балабану.
[Ільхам Наджафов, викладач]:
«На ньому грають із давніх часів і донині. На щастя, останнім часом ми почали ширше навчати гри на ньому та за сучасними стандартами».
Студент консерваторії Мустафа грає на балабані з 12 років. Каже, що це не просто інструмент, а унікальний метод медитації, який збагачує його внутрішній світ.
[Мустафа Мірзаєв, студент]:
«Балабан має м’якше звучання, і мені більше подобається техніка виконання. Інші інструменти теж гарні, але мені здається, що балабан звучить приємніше».
Балабан — один із найдавніших дерев’яних духових музичних інструментів Азербайджану, Туреччини та деяких інших країн. У Вірменії його називають дудуком.
На ньому грають на народних святах, весіллях та концертах. Він також лунає на пасовищах на світанку. Так чабани збирають свою отару.
Інструмент традиційно виготовляють зі сливового чи абрикосового дерева й покривають лляною або оливковою олією.
Після висихання майстри просвердлюють вісім отворів.
Майстер дме в мундштук, щоб налаштувати балабан, і свердлить, поки звук не стане ідеальним.
Недавно майстерність і мистецтво гри на балабані було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Коротке посилання на цю сторінку:
