Міжнародна гуманітарна допомога до країни надходить, але людям часто не дістається. У багатьох здають нерви.
Це стихійне наметове містечко в горах, що в департаменті Гранд-Анс. Утім, це навіть не можна назвати наметами. Люди роблять житла з підручних засобів.
Тут, уздовж дороги, оселилося близько сотні селян. Вони втратили будинки та врожай. Також не стало спеціальних ям, куди вони збирали дощову воду.
Багато хто — з дітьми. У цієї жінки їх п’ятеро.
[постраждала від землетрусу]:
«Нам треба їх годувати, поїти й одягати. Вони плачуть — голодні й хочуть пити. Нам потрібні ліки».
У тяжкому становищі після землетрусу опинилося понад півмільйона дітей. У таборах поширюються інфекційні захворювання.
[постраждала від землетрусу]:
«У нас в горлі пересохло. Немає виходу, крім як залишатися тут. Діти плачуть і просять поїсти й попити. Сидимо тут, тому що більше нічого не можемо вдіяти».[Ліндор Обєд, пастор]:
«Люди в складній ситуації. Це справді сумно. Їхні будинки зруйновано. Вони живуть у наметах під дощем. Це катастрофа, жахливе становище. Це не місце для життя».
Загалом унаслідок землетрусу 14 серпня в Гаїті загинуло понад 2200 осіб, ще більш як 340 уважають зниклими безвісти. Понад 12 тисяч дістало тілесні ушкодження. Зруйновано близько 130 тисяч будинків.
Рятувальні та відновлювальні роботи ускладнюють повені й зруйновані дороги. А ще політичний хаос у країні.
Коротке посилання на цю сторінку:
