Французький фермер Жан-Клод Петте виробляє молочну продукцію й вирощує на полях урожай. Він підтримує своє господарство завдяки субсидіям від ЄС. Та зараз він непокоїться, що ця підтримка може зменшитися, бо, оскільки Велика Британія виходить з блоку, у бюджеті Євросоюзу утворилася діра, яку потрібно чимось закрити. Лондон був третім за величиною донором бюджету ЄС після Німеччини й Франції.
Щороку Петте отримує 58 тисяч євро підтримки. А річний дохід від 100 корів і 200 гектарів полів, де ростуть цукрові буряки та злакові, становить 45 тисяч. Він каже, що президент Еммануель Макрон має наполягти на збереженні субсидій.
[Жан-Клод Петте, фермер]:
«На жаль, якщо подивитися на ціни, за якими ми сьогодні продаємо нашу продукцію, то стає зрозуміло, що нам, щоб вижити, потрібні субсидії».
Франція — найбільший виробник сільськогосподарської продукції в ЄС. І від субсидій залежать фермери усіє країни. Кошти виділяють у межах Спільної сільськогосподарської політики. Вона становить понад третину бюджету блоку. Водночас ця галузь загалом становить лише 1,1% ВВП Євросоюзу.
Думки європейських лідерів щодо того, як розподілити кошти бюджету, розділилися. Багато хто каже, що на фермерів слід тратити менше. Серед таких країн Нідерланди, Австрія, Швеція та Данія. Вони вважають, що потрібно зосередитися на захисті клімату, обороні та проблемах міграції. А традиційні галузі, такі як сільське господарство та інфраструктура, можуть відійти на другий план.
[Жан-Клод Петте, фермер]:
«Я не проти зробити Спільну сільськогосподарську політику екологічнішою, але для прибуткового фермерства є свої обмеження. Так, органічна продукція екологічна. Але вона не покриє всіх потреб».
Французькі фермери вже незадоволені тим, що Макрон обмежив використання пестицидів і уклав угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами. Проти цього вони протестували торік у листопаді, перекривши дороги до Парижа. Крім того, вони невдоволені тим, що їх називають забруднювачами довкілля.
Коротке посилання на цю сторінку:
