Рубенс, який жив у XVI–XVII століттях, відомий міфологічними картинами. На багатьох із них зображено оголені жіночі фігури. Завдяки цьому навіть виникло поняття рубенсівської жінки, тобто з пишними формами.
Але Рубенс зображував не лише оголену жіночу натуру. Він також писав портрети жінок, які його надихали й сприяли кар’єрному зростанню. Серед них покровительки й родички.
На своїх полотнах він передає їхню силу й гідність із ніжністю та співпереживанням.
Виставка присвячена його стосункам із жінками.
[Емі Оррок, куратор виставки]:
«Рубенс має репутацію художника-суперзірки XVII століття. Чарльз I посвятив його в рицарі. Він говорив шістьма мовами й отримав багато нагород. Це своєрідна історія чоловічого успіху. І можна побачити, що досягти цього йому вдалося частково завдяки жінкам, якими він себе оточував».
Особливо зворушливий портрет доньки Рубена Клари Серени, яка померла незадовго до свого 13-річчя.
[Табіш Хан, мистецтвознавець]:
«Багато хто думає, що він об’єктивізував жінок. Але тут можна побачити інший його бік — із фокусом на сім’ї, де немає оголених тіл. Тут показано життя жінок, таких як його дружина й дочка».
Загалом на виставці — 43 роботи Рубенса. Вона працюватиме до кінця січня 2024 року.
Коротке посилання на цю сторінку:
