Тут це справжня екзотика. Але так було не завжди. До 60-х років минулого століття Нігерія була британською колонією, і гра на волинці була тут модною. Відколи країна здобула незалежність, цікавість до цього інструмента майже згасла.
Але тільки не в Чукву Калу.
[Чукву Калу, волинник]:
«Ми намагаємося грати знайомі мелодії, щоб люди могли підспівувати, коли ми граємо».
Чукву заснував оркестр ще 20 років тому.
А почалося все з того, що коли йому було 18 років, він побачив поліціянта, який грав на шотландській волинці. Це так його вразило, що він теж захотів навчитися.
Наразі в оркестрі 24 учасники. Музиканти грають на весіллях і національних святах.
Чукву також навчає грі на волинці молодь.
[Чукву Калу, волинник]:
«Замість того, щоб коїти злочини, нехай грають на цьому унікальному інструменті. Це особливий інструмент. Він не такий популярний, як інші, але якщо навчитеся грати на волинці, зможете заробити на життя».
Чуква має мрію — побувати зі своїм оркестром у Національному центрі волинки в Шотландії.
Коротке посилання на цю сторінку:
