Мережі постачання слонової кістки відстежують за допомогою ДНК. Науковці Університету Вашингтону перевірили понад 110 тонн бивнів, які вилучили з 2002 по 2019 рік. З’ясувалося, що вони надійшли із 12 африканських країн.
Дослідники кажуть, що це допоможе вийти на слід міжнародних кримінальних угруповань.
[Семюел Вессер, головний автор дослідження]:
«Ми змогли показати, що окремі транснаціональні організації відповідають за велику кількість поставок і тісно пов’язані між собою».
Бивні перевозять переважно великими партіями до 10 тонн. Їх ховають у вантажних контейнерах серед інших товарів.
ДНК-тестування вже допомогло знайти два бивні одного слона. Вони були в різних партіях. Найчастіше виявляють бивні слонів з одного стада. Це дало змогу визначити місце браконьєрства, а також пов’язати вилучені партії із транснаціональними злочинними організаціями.
Дослідники кажуть, що найбільше слонової кістки зараз вивозять з Уганди через порт Момбаси. Також нерідко використовують порти Кенії та Нігерії.
А до 2016 року бивні везли переважно з північного Мозамбіку через Танзанію на південь Кенії. Потім значно збільшилася кількість слонової кістки, добутої в заповіднику Каванго-Замбезі, який лежить на території Ботсвани, Намібії, Замбії та Анголи.
У цьому районі мешкає 230 тисяч із 400 тисяч африканських слонів.
Міжнародну заборону на торгівлю слоновою кісткою затвердили в 1989 році. Проте незаконний обіг триває. Причому найвищий попит в Азії.
Коротке посилання на цю сторінку:
