Австралійські військові літаки сідають у Новій Каледонії, щоб вивезти туристів.
Минулого тижня на цій заморській території Франції виникли заворушення, спричинені новими правилами голосування, які запровадив Париж.
У вівторок понад сто австралійців та інших туристів прибули до Брісбена.
[Кріс Селмон, евакуйований]:
«Я просто радий бачити свою сім’ю. Відчуваю полегшення. Дуже сумно, що там це відбувається. Усе це здається безглуздим і жахливим».
Нова Зеландія теж проводить евакуацію. До Окленда доставили близько 50 осіб.
Евакуація потрібна, бо комерційні рейси до Нової Каледонії і звідти скасовано. Франція повідомляє, що через це застрягло понад 3000 пасажирів.
Як очікують, найближчим часом з острова вивезуть коло 500 французьких туристів.
Водночас до Нової Каледонії прибув президент Франції Емманюель Макрон. Його мета — домогтися відновлення ладу.
Проте діалог може бути непростим, бо багато місцевих лідерів звинувачують у заворушеннях саме Макрона, який проводить виборчу реформу, попри невдоволення місцевих жителів.
Насильство на острові супроводжується мародерством, підпалами автомобілів та зведенням барикад. Протестувальники вступають у сутички із силовиками. Через це минулого тижня шестеро людей загинуло. Арештовано близько 280 осіб.
Корінний народ — канаки — обурений, що громадяни Франції, які живуть на острові понад 10 років, зможуть брати участь у місцевих виборах. До реформи склад електорату було закріплено в Нумейській угоді 1998 року.
Канаки вважають, що зміни послаблять їхні голоси. Водночас нині кожен п’ятий житель Нової Каледонії не має права голосу саме через обмеження.
Це найбільші заворушення на острові за останні 40 років.
Коротке посилання на цю сторінку:
