Поліція Гонконгу арештувала п’ятьох активістів, керуючись оновленим законом про нацбезпеку. Їх звинувачують у підбурюванні до заколоту. Такі ж звинувачення висунули й адвокату-правозахисниці, яка вже сидить у тюрмі.
Міністр безпеки Гонконгу Кріс Тан заявив, що шістьох людей підозрюють у публікуванні в соцмережах так званої «пропаганди ненависті» до влади Гонконгу та КНР, а також судової влади.
Чоу Хандун — адвокат і продемократична активістка. З вересня 2021 року її утримують у в’язниці суворого режиму.
Раніше вона критикувала запроваджений Пекіном закон про нацбезпеку. Зі слів правозахисників, його розмиті статті дають змогу арештувати будь-кого, звинувативши в сепаратизмі, підриві національної безпеки чи зв’язках з іноземними силами.
Першу версію закону про нацбезпеку Пекін напряму запровадив у Гонконзі 2020 року. І це попри те, що острів є особливим адміністративним районом з окремим парламентом та держорганами.
У березні цього року закон оновили, зробивши його ще жорсткішим. Це зробив уже законодавчий орган острова, у якому з 2020 року домінують пропекінські депутати.
Велика Британія повернула Гонконг Китаю за формулою «одна країна — дві системи». Вона мала гарантувати острову свободи, зокрема й свободу слова, принаймні на 50 років.
Однак компартія Китаю постійно посилює свій контроль над територією. З 2020 року тут арештовують активістів, опозиційних політиків та медійників. Також закрили багато ліберальних медіа та неурядових організацій.
Водночас багато гонконжців мусили втекти від переслідувань до інших країн.
Коротке посилання на цю сторінку:
