29.03.2024
Телеканал NTD

Огляд світових подій (з 25 по 30 грудня)

Огляд світових подій (з 25 по 30 грудня)

1. Кількість загиблих під час пожежі в камбоджійському казино зростає Пожежа в казино Камбоджа До 19..

Дата завантаження: 2024-04-29

video

1. Кількість загиблих під час пожежі в камбоджійському казино зростає

Пожежа в казино
Камбоджа

До 19 зросла кількість загиблих у пожежі в казино-готелі на кордоні Камбоджі й Таїланду. Ще 30 людей уважають зниклими безвісти. Постраждалих — коло 60. Такі дані наводить влада.

[Пуннават Промсрі, родичка загиблого]:
«Макс лишився, щоб допомогти вибратися вагітній жінці. Я бачила на відео… Думаю, це був він. Він повис на мотузці, прикріпленій до пожежного кошика, і вона обірвалася. Він помер не від вогню і диму».

Пожежа сталася в закладі, розташованому в камбоджійському місті Пойпет. Вона почалася приблизно опівночі на третьому поверсі 17-поверхової будівлі. Вогонь швидко охопив увесь комплекс, і загасити його вдалося лише під ранок.

Рятувальники й далі обшукують будівлю. За даними поліції, у ній перебувало близько 400 осіб — працівників і туристів. Здебільшого це були тайці.

[Сомбун Кванум, тайський рятувальник]:
«Судячи з документів, усі загиблі — тайці. Їх ще треба ідентифікувати».

[Пуннават Промсрі, родичка загиблого]:
«Там були переважно місцеві тайці. Мені дуже шкода, і думаю, якби рятувальники прибули швидше, не було б таких втрат».

Щонайменше 25 постраждалих відправили до лікарні в Таїланді.

Казино — головна стаття доходу камбоджійської галузі туризму. Їх багато у столиці Пномпені, а ще на кордоні з В’єтнамом і Таїландом, де гральний бізнес формально заборонений. Багато хто, щоби пограти, на день чи два перетинає кордон.

2. На півночі Косова почали розбирати барикади на дорогах

Барикади розбирають
Косово

Етнічні серби почали прибирати барикади з доріг на півночі Косова. Також косовський уряд знову відкрив головний прикордонний перехід із Сербією.

Це сталося після того, як сторони дійшли компромісу й залагодили суперечку, яка могла перерости у воєнний конфлікт.

Сплеск напруженості в регіоні, де й так було неспокійно, стався 10 грудня. Серби на півночі Косова почали зводити блокпости на знак протесту проти арешту колишнього сербського поліціянта.

До цього вони також протестували проти зміни автомобільних номерів із сербських на косовські.

На піку конфронтації Сербія оголосила про те, що приводить армію у стан бойової готовності.

Тепер це розпорядження скасували. А заарештованого поліціянта перевели з-під варти під домашній арешт.

Миротворча місія НАТО в Косові, а також ЄС та США заявили, що вітають знесення барикад.

Близько 50 тисяч сербів, які мешкають на півночі Косова, відмовляються визнати уряд Приштини та її статус незалежної країни.

Вони мають підтримку як влади Сербії, так і багатьох своїх співвітчизників.

Косово з албанською більшістю проголосило незалежність за підтримки Заходу у 2008 році. Це визнало понад 100 країн. Проте Росія і Сербія до них не належать.

3. Тайвань подовжує термін служби в армії до одного року

Термін служби подовжили
Тайвань

На Тайвані довше служитимуть в армії. З 2024 року термін збільшиться з чотирьох місяців до одного року. Такі зміни запроваджують через зростання загрози демократично керованому острову з боку комуністичного Китаю.

[Цай Інвень, президент Тайваню]:
«Чинна чотиримісячна система обов’язкової військової служби більше не може забезпечити достатню кількість солдатів і їх якісну підготовку до необхідного рівня в ситуації, коли умови постійно змінюються».

КНР і далі посилює дипломатичний та економічний тиск на Тайвань. Пекін заявляє про свої права на острів, називаючи його своєю бунтівною провінцією. Ось уже три роки майже щодня китайські ВПС порушують тайванський повітряний простір.

Рішення подовжити термін служби, за словами президента Цай Інвень, ухвалили після двох років вивчення питання. Вона зазначає, що в нинішньому вигляді армія острова не зможе впоратися із загрозою, особливо якщо КНР розпочне швидку атаку.

[Цай Інвень, президент Тайваню]:
«Тайвань хоче показати світові, що, перебуваючи між демократією і диктатурою, ми твердо віримо в демократію. Перебуваючи між війною і миром, ми наполягаємо на мирі. Проявімо мужність і рішучість захищати нашу батьківщину й демократію».

У понеділок Тайвань повідомив про найбільше в історії вторгнення у свій повітряний простір китайських ВПС. До нього зайшло відразу 43 винищувачі КНР.

4. Армія Південної Кореї перепросила за те, що не змогла збити дрони КНДР

Атака дронів
Південна Корея – КНДР

Збройні сили Південної Кореї перепросили за те, що їм не вдалося збити північнокорейські безпілотники, які ввійшли в повітряний простір їхньої країни. Військовики також пообіцяли забезпечити захист від удару дронами північного сусіда.

П’ять північнокорейських безпілотників перетнули кордон Південної Кореї в понеділок. Це перше таке вторгнення з 2017 року. Воно примусило Сеул підняти в небо винищувачі й ударні вертольоти.

Високопосадовець Об’єднаного комітету начальників штабів сказав, що кожен безпілотник був розміром коло трьох метрів. З його слів, вони були надто малі, щоб їх можна було легко перехопити.

[Кан Сін Чхоль, представник Об’єднаного комітету начальників штабів]:
«Непідготовленість наших збройних сил викликала в людей велике занепокоєння. Тому в кожному загоні наші військовики ретельно перевірятимуть засоби виявлення провокацій ворожих безпілотників».

Армійці також заявили, що не можуть агресивно збивати безпілотники, бо це може зашкодити населенню. Вони пообіцяли поліпшити методи боротьби з дронами, ударні засоби й радіолокаційні технології, а ще проводити регулярні навчання з протиповітряної оборони.

Думки жителів Сеула розділилися.

[жителька Сеула]:
«Страшно навіть подумати: якби дрони несли бомби, то спровокували б війну».

[жителька Сеула]:
«Недавно ми чули про кілька атак (в інших країнах), у яких було використано зброю масового враження, а ще про хімічні атаки, здійснені безпілотниками. У певному розумінні цей інцидент ясно показав, що це можливо й тут».

[житель Сеула]:
«Я не бачу в цьому реальної загрози. Це схоже на звичайну поведінку Північної Кореї».

5. Ще 180 біженців-рохінджа припливли на човні до Індонезії

180 рохінджа припливли на човні
Піді, Індонезія

Мусульмани-рохінджа й далі тікають із Бангладеш до Індонезії. Берегів провінції Ачех досяг ще один човен, у якому було 185 осіб, зокрема 30 дітей. Наразі їм надають допомогу, бо в багатьох зневоднення.

[Мухаммад Місбахул, голова агентства надзвичайних ситуацій]:
«Більшість із них у поганому стані. Про них дбають парамедики з клінік трьох місцевих районів. Ми оцінюємо, кому потрібна додаткова меддопомога в цих клініках чи регіональній лікарні».

Спочатку рохінджа втекли з М’янми до Бангладеш. У цій країні їх уже майже мільйон. Вони мешкають у центрах для біженців. Багатьом не до вподоби умови й те, що вони не можуть поліпшити своє життя.

[біженець]:
«Ми прибули сюди з найбільшого табору для біженців у Бангладеш, сподіваючись, що індонезійський народ дасть нам змогу здобути освіту. Я дуже хочу вчитися».

За день до цього човна до Ачеху пристало судно, яке дрейфувало в морі майже місяць. На борту було 57 рохінджа. Також недавно військово-морські сили Шрі-Ланки врятували понад 100 біженців. А в листопаді прибули два човни, у яких разом було 230 осіб.

Загалом цього року до Індонезії перебралося 2400 рохінджа. Це вп’ятеро більше, ніж торік. Можливо, потік біженців зріс через скасування в регіоні антиковідних обмежень.

Конфлікт між рохінджа й м’янмарцями триває давно.

Уряд М’янми називає членів цієї етнічної меншини нелегалами з Бангладеш і не дає їм громадянства. Але ті вважають себе корінним населенням сучасного штату Ракхайн.

Більшість істориків уважає, що рохінджа почали заселяти цю територію в XIX столітті під час британського завоювання. А 1942 року мусульмани-рохінджа вбили тисячі м’янмарців-буддистів, десятки тисяч були змушені тікати. Після цього ситуація ще не раз загострювалася.

Останній серйозний конфлікт був у 2016–17 роках. Після того, як повстанці-рохінджа напали на поліційні блокпости й убили дев’ятьох правоохоронців.

6. Китайські лікарні переповнені хворими на COVID

Пацієнтів дедалі більше
Китай

Лікарні в Китаї не справляються з новою хвилею пацієнтів із COVID-19. Працівники однієї з медустанов у Шанхаї сказали, що вже за кілька днів може бути інфікована половина 25-мільйонного населення міста.

У лікарнях Пекіна кажуть, що скоро пацієнтам відмовлятимуть у госпіталізації, бо ліжок не вистачає.

[Говард Бернштейн, лікар]:
«Лікарня заповнена вщерть. У реанімації чимало людей. Багатьом, хто потрапив до лікарні, ліпше не стає, прогресу немає. Вони залишаються в реанімації, і їх неможливо перевести до звичайної палати».

Новий сплеск хворих спостерігається після того, як Сі Цзіньпін несподівано скасував сувору політику щодо COVID «нуль терпимості». Якщо раніше під час виявлення випадку захворювання людей відправляли до карантинних центрів, а також перекривали на вхід і вихід будинки та квартали, то тепер вирішили почати жити з вірусом.

Дозволили домашній карантин, масове ПЛР-тестування скасували. Від жителів та мандрівників уже не вимагають QR-коду, який свідчить про стан здоров’я. Люди самі проводять експрес-тести. Водночас вони не повинні повідомляти про позитивні результати.

Інші країни почали це робити вже давно. Експерти вважають, що оскільки Китай постійно обмежував контакти, то в країні не виробився колективний імунітет. А це означає, що кількість хворих цієї зими буде величезною.

Міністерство охорони здоров’я КНР уже припинило публікувати щоденну статистику про випадки захворювання на COVID-19 та кількість смертей. Це сталося після того, як згідно з отриманими даними, у грудні вірусом заразилися сотні мільйонів людей у всій країні.

Як повідомили іноземні ЗМІ, згідно з протоколом засідання Національної комісії охорони здоров’я Китаю, що просочився, тільки за один день 21 грудня було майже 37 мільйонів нових хворих.

У тих же протоколах зустрічі йшлося, що за перші 20 днів грудня хворих, імовірно, було майже 250 мільйонів.

Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я не отримувала даних від Китаю про нові госпіталізації, пов’язані з COVID, відколи Пекін послабив свої обмеження.

7. Хорватія готується до переходу на євро: дедалі менше банкоматів видають куни

Дедалі менше банкоматів видають куни
Загреб, Хорватія

Зняти готівку для оплати на різдвяному ярмарку в Загребі тепер непросто. З 1-го січня країна переходить на євро. Банкомати вже заповнюють новою валютою. Сьогодні лише третина з них і далі видає куни.

[Денис Трговаца, місцевий житель]:
«У деяких місцях завжди є знижка, якщо платиш готівкою. А коли ми не маємо готівки, потрібен банкомат. Ми йдемо до нього, а він не працює. Тоді треба шукати інший. А якщо знімати не у своєму банку, то беруть велику комісію».

У середині грудня хорватські банки почали переводити 2700 банкоматів країни на євро. Водночас Банківська асоціація Хорватії створила інтерактивну мапу всіх банкоматів, щоб допомогти людям знайти найближчий.

Щодо валюти, то і куни, і євро будуть в обігу з 1-го січня до півночі 14-го січня. Після цього використовуватимуть лише євро.

Але житель Загреба Патрік каже, що проблема значно серйозніша, ніж зняття готівки.

[Патрік Мацек, житель Загреба]:
«Справжня проблема в тому, що, входячи до єврозони, Хорватія втрачає останню частину свого суверенітету. Ми не маємо можливості впливати на світ, який охопила криза й інфляція. Може, для країни, яка зберігає незалежність 100 або 200 років, це не має значення. Але для Хорватії її суверенітетом була куна».

Хорватія проголосила незалежність від Югославії в 1991 році. У 2013 році приєдналася до ЄС. Після Словенії вона стане другою колишньою югославською республікою, яка запровадить євро.

Уже 1-го січня Загреб збираються відвідати голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Вони планують купити каву й розплатитися за неї євро.

8. «Ідіть додому»: дівчат більше не приймають до вишів Афганістану

До вишів не приймають
Афганістан

Дівчатам, які навчаються в університетах Афганістану, заборонили входити до студентських містечок. Угруповання «Талібану» оголосило, що жінок відсторонять від вищої освіти.

Адміністрація талібів повідомила міністерство освіти про це рішення в листі.

[Міріам, студентка Кабульського університету]:
«Коли ми підійшли до університету, я побачила, що там якась дивна ситуація. Біля воріт стояли військові джипи талібів, які поводилися дуже погано. Вони казали нам: “Ідіть додому. Дівчата більше не мають права вчитися”».

Ще одна жителька Кабула Сахар каже, що розірвала всі свої конспекти, коли почула ці новини. Вона збиралася подати документи до Кабульського університету, але на вході шлях їй перегородили бойовики.

[Сахар, жителька Кабула]:
«Ми закликаємо міжнародну спільноту нас підтримати, провести переговори з “Талібаном” і добитися того, щоб ми й далі здобували освіту. Учитися — це те, що я люблю найбільше».

Заборона на освіту для жінок, імовірно, завадить адміністрації талібів домогтися міжнародного визнання і скасування санкцій, які серйозно заважають економіці.

Місія ООН зі сприяння Афганістану звернулася до угруповання з проханням негайно скасувати це рішення. Вона також закликала владу знову відкрити для дівчат старші класи. Наразі їм дозволено відвідувати уроки лише до шостого.

Кілька офіційних осіб «Талібану» останніми місяцями висловилися за освіту для жінок. Однак остаточне слово після ухвалення важливих рішень залишається за верховним духовним лідером талібів.

9. Головні «космічні» новини 2022 року

Космічні досягнення
Огляд 2022 року

У дослідженні космосу 2022 приніс багато новин. У січні на Місяць несподівано впало три тонни космічного сміття. Припускають, що це залишки китайської ракети, запущеної коло десяти років тому. Утім, Пекін у цьому сумнівається. Хай там як, а від удару уламків, що летіли зі швидкістю 9300 кілометрів за годину, утворився величезний кратер.

У березні Європейське космічне агентство оголосило, що перериває спільне з «Роскосмосом» розроблення місії «Екзомарс» через воєнне вторгнення Росії до України.

У квітні приватна космічна компанія відправила на МКС трьох бізнесменів зі США, Канади та Ізраїлю. Кожен віддав за це 55 мільйонів доларів.

У липні НАСА опублікувало найглибше зображення космосу з будь-коли отриманих. Світлину зробив космічний телескоп імені Джеймса Вебба.

У вересні космічний корабель НАСА за мільйони кілометрів від нас планово врізався в невеликий астероїд і змістив його орбіту. Це перший крок до того, щоб захистити Землю від майбутніх можливих зіткнень.

Найбільшою новиною року можна назвати успішний безпілотний політ космічного корабля «Оріон». Він відкрив нову еру у вивченні Місяця. Скоро в межах місії «Артеміда» до супутника запустять уже корабель з екіпажем. А 2025 року хочуть висадити на Місяць двох астронавтів.

Довгостроковий план — у кінці 30-х запустити марсіанську експедицію.

У грудні вчені показали перший аудіозапис марсіанського вихору. А зробили його випадково. Просто мікрофон марсохода НАСА був увімкнений, коли прямо над ним пролетіла хмара червоного пилу.

10. Як перукар рятував людей під час сніжної бурі в США

Як перукар рятував людей
Буффало, США

Коли найбільша за 45 років сніжна буря накрила місто Буффало в США, власник барбершопу Крейг Елстон відчинив для всіх двері свого закладу. Він запрошував усередину тих, хто опинився в небезпечних погодних умовах.

[Крейг Елстон, власник барбершопу]:
«У той час я зайшов у соціальні мережі й опублікував оголошення, щоб усі приходили в мій барбершоп».

І люди почали приходити. Напередодні Різдва набралося осіб 40. Чоловік забезпечив їх їжею, напоями, електроенергією, щоб зарядити телефони, місцями для сну, а також ковдрами, якими на певний час стали перукарські накидки.

[Крейг Елстон, власник барбершопу]:
«Я зробив це від щирого серця. Нічого дивного. Я б повторив це знову».

Екстремальний арктичний шторм вирував у США кілька днів. Він приніс небувалі морози, ураганні вітри та снігові кучугури, товщина яких подекуди перевищує півтора метра.

Повідомляють, що загинуло понад 60 осіб. Водночас 29 із них у Буффало.

Місто стоїть на західному березі озера Ері неподалік від кордону з Канадою. Тут звикли до суворих зим. Однак такого лиха місцеві жителі не бачили давно. Людей знаходили замерзлими в кучугурах чи власних машинах. Хтось помер від зупинки серця, розчищаючи сніг.

Багато хто годинами сидів без електроенергії через обрив дротів. А десь морози спричинили розрив водопровідних труб. У цьому місті, наприклад, воду тепер привозять. І коли ситуація налагодиться, поки невідомо.

11. Італієць понад 50 років прожив без світла й водопроводу

Криза не страшна
Італієць живе без світла й води

Італієць Фабріціо Кардіналі — один із небагатьох у Європі, кого цієї зими не хвилює зростання цін на електроенергію.

Це тому, що він провів більш як половину свого життя далеко від цивілізації. Удома не має ні електрики, ні газу, ні водопроводу.

[Фабріціо Кардіналі, житель Італії]:
«Мені було нецікаво жити в тому світі. Я покинув усе — сім’ю, університет, друзів, спортивну команду — і вирушив у зовсім іншому напрямку».

До 15 років Фабріціо жив на Сицилії, де звик читати при світлі лампи.

Потім він переїхав сюди — до скромного будинку на східному узбережжі Італії.

Кардіналі живе в громаді, яку називає «Плем’ям гармонійних волоських горіхів». Крім нього, воно включає сусідів по дому — Аньєзе та Андреа, а ще півня, трьох курей і кота.

Андреа проводить у будинку всі будні. На вихідні вертається додому, щоб подбати про матір. А 35-річна Аньєзе переїхала сюди два роки тому.

[Аньєзе, сусідка Фабріціо]:
«Я пишаюся собою, бо обрала свободу й живу навіть без електрики й газу. Використовую дрова й відпрацьовану після смаження олію як паливо для ламп».

Сусіди обігрівають дім дровами. Вони також вирощують власні фрукти й овочі, а ще оливки, з яких виготовляють олію. Крім того, мають пасіку.

Місцевий кооператив мішками продає їм бобові та злаки. А тріо вже робить борошно й пече власний хліб.

[Фабріціо Кардіналі, житель Італії]:
«Бути самодостатнім дуже складно. Треба багато сильних і молодих людей. Ми намагаємося робити те, що виходить».

Кардіналі каже, що йому не подобається, коли його називають самітником.

Іноді він відвідує друзів у місті. Добирається туди пішки чи автостопом. Каже, що за 51 рік такого життя ні разу не пошкодував.

12. Французькі рибалки розводять і випускають у річку форелей

Рибалки зберігають популяцію форелі
Франція

Ці рибалки ловлять форелей біля містечка Пуньї, що у Франції. Риба не клює. Чому саме — можна робити різні припущення. Але насправді причина одна — форелей тут майже не лишилося.

[рибалка]:
«Я ловлю рибу в цьому районі вже 32 роки. Раніше в наших річках було багато форелей».

Форелі пропадають як у самій Роні, так і в її притоках. І це попри те, що місцями якість води поліпшується. Однак міста розростаються, змінюється клімат, а форелі страждають від усіляких хвороб. Зараз багато цієї риби вмирає від запалення нирок.

Французькі рибалки намагаються розв’язати проблему, розводячи форелей штучно біля однієї з приток Рони. Для цього рибу ловлять під час нересту, причому відбирають форелей місцевого виду. Потім добувають із неї ікру, яку після запліднення поміщають до спеціального інкубатора. Так мальків буде більше, ніж у дикій природі.

[Ален Гіотон, член рибальської асоціації]:
«Цього року зібрали коло 150 тисяч ікринок. Коли з’являться мальки, ми помістимо їх у різні водойми. Коли ж риба підросте, ми випустимо її в найбезпечніших місцях».

Рибалки вирощують і випускають на волю і дорослу рибу. Їхній проєкт підтримує місцева влада.

[Стефан Збінден, біолог]:
«Було б правильно розв’язати наявні проблеми в річках, місцях проживання риби та в усьому довкіллі. Адже розведення підтримує популяцію, але це короткострокове рішення. Якщо ми припинимо випускати рибу, а довкілля буде в поганому стані, то популяція зникне».

Біологи зазначають, що зникнення форелей шкодить усій річковій екосистемі, тому важливо відновлювати популяцію.

13. Іспанці знову влаштовують сімейні вечері в ресторанах

Люди повертаються до ресторанів
Іспанія

У цьому ресторані, що в Мадриді, шеф-кухарі ретельно підбирають інгредієнти й віртуозно оформлюють страви, щоб порадувати клієнтів. Цього різдвяного сезону іспанці повертаються до традиції сімейних вечер, яку перервала пандемія.

[гостя ресторану]:
«Я бачу, що цього року люди їдять у ресторанах без страху. Вони усміхаються й насолоджуються обстановкою і не бояться заразитися. У масках більше нікого немає. Усе повертається у природний стан».

Найбільше іспанські ресторани відвідують у різдвяний сезон. Але під час пандемії багато хто вважав за краще замовляти їжу додому. Нині ситуація змінюється.

[Кіке Дакоста, шеф-кухар]:
«За оцінками, цього року 30–40 % клієнтів хочуть вийти з дому й поїсти в ресторані зі своєю сім’єю».

Цей ресторан у Касересі славиться на весь світ вишуканою кухнею. Сюди теж повертаються гості. А це означає, що 80 працівників не втратять роботу.

[Тоньо Перес, шеф-кухар]:
«Наразі ситуація дуже схожа на ту, що була до пандемії. Попри енергетичну кризу та інші проблеми, справи йдуть ліпше».

На думку експертів, іспанці, як і раніше, рідше ходитимуть у кіно й театри. Але з ресторанами ситуація інакша.

[Рафаель Пампійон, представник Колегії економістів Мадрида]:
«Люди й далі витрачатимуть гроші в ресторанах. Можливо, вони замовлятимуть дешевші страви чи відмовляться від десерту, але до ресторанів однаково ходитимуть».

За даними організації «Гостинність Іспанії», цьогоріч продажі в ресторанному бізнесі досягли рівня 2019 року. За прогнозами, у 2023-му вони зростуть на 5–7 %.

14. Нарядна ялинка з’явилася на дні боснійського озера

Різдво на дні озера
Боснія і Герцеговина

Група ветеранів Боснійської війни по праву вважає це озеро своїм. У такому вигляді воно існує саме завдяки їхнім зусиллям. Тепер же чоловіки опускаються на дно водойми, щоб встановити там різдвяну ялинку.

[Ельвір Махмутович, дайвер]:
«Ми незліченну кількість разів брали участь у всіляких заходах для захисту цього озера, зокрема й у його зарибленні. Воно дуже важливе для нас».

Ці чоловіки дістали серйозні поранення під час війни в Боснії в 1992–95 роках. Озеро, що неподалік боснійського міста Тузла, відкрили для себе, коли зайнялися дайвінгом у межах післявоєнної реабілітації.

Ця водойма існує лише з 1987 року. Тоді місцева вугледобувна компанія відмовилася від одного з кар’єрів, бо його постійно заповнювала прісна вода.

У 2000 році дайвери разом з іншими активістами очистили озеро, завели в ньому рибу, а також посадили навколо сотні дерев.

Вони також завадили гірничодобувній компанії почати зберігати в цих місцях шкідливі відходи.

Тоді ж почали дбати про екологію і в інших регіонах Боснії та Балкан загалом.

Однак озеро залишається їхнім улюбленим місцем для дайвінгу та зустрічей.

[Білал Шарич, дайвер]:
«Щороку ми організуємо тут конкурс підводної фотографії, щоб популяризувати це озеро та прекрасний світ, що прихований під його поверхнею».

В озері мешкає коло 40 % видів амфібій, які водяться в Боснії.

15. Румунська берегова охорона доставила різдвяні подарунки у віддалені села

Подарунки для сільських мешканців
Румунія

У Румунії співробітники берегової охорони взяли на себе роль Санта-Клауса. Вони підготували різдвяні подарунки й відвезли їх жителям віддалених районів.

Ці села розташовані в дельті Дунаю. Узимку вони майже ізольовані від світу. А цього року складнощів додала нестача дров і подорожчання харчів.

У селі Росетті залишилося лише 150 жителів, а в сусідній Сфіштофці — трохи більше ніж 20. Сюди навіть священник перестав приїжджати, і місцева церква зачинена.

[жителька села Сфіштофка]:
«Тут малолюдно. Маємо проблеми з опаленням, бо бракує дров. З харчами теж складно, і ми живемо на маленьку пенсію».

Співробітники берегової охорони підготували набори, які містять основні продукти, а також фрукти та солодощі.

Дельта Дунаю — одне з найбільших водно-болотних угідь у світі. Цю територію додано до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Чотири десятиліття тому тут створили біосферний заповідник.

16. Пряничні міста за образом Вроцлава й Глівіце зробили в Польщі

Пряничне місто
Вроцлав, Польща

Старовинні будівлі, затишні будиночки й поїзд із шоколаду. Цей мініатюрний пряниковий світ створили польські майстри. Причому натхненням стало реальне місто — Вроцлав. На роботу пішло три місяці. Над цим творінням працювало десять осіб.

[Якуб Пачинський, директор компанії, що створила пряничне місто]:
«Пряничне місто їстівне. І, на жаль, його потроху їдять наші гості. На це піде коло 10 % пряничного міста. Приблизно 60 % ми збережемо, щоб використати наступного року. А решту 30 % з’їмо самі».

Ще одне пряникове місто зробили у Глівіце. Крім будиночків, тут ще є авторські ляльки.

[Йовіта Вощинська, дизайнерка]:
«Я черпаю натхнення в казках, наразі — у творах братів Грімм. Спираюся на старовинні гравюри в книгах, але також хочу, щоб це була моя оригінальна робота».

На створення кожного міста пішло понад 300 яєць, 360 кілограмів цукру, а також сотні кілограмів меду та інших продуктів.

17. Фестиваль китайських ліхтарів проходить у столиці Чилі

Фестиваль ліхтарів
Сантьяго, Чилі

Дивовижні сяйні інсталяції і китайські мелодії. Парк у чилійській столиці причепурився до зимових свят. Тут проходить фестиваль китайських ліхтарів.

30 інсталяцій наче ведуть глядачів дорогами китайських провінцій, розповідаючи про їхню історію і традиції.

[гостя парку]:
«Дивовижно, чудово. Ніколи не бачила нічого такого».

[гість парку]:
«Ми до такого не звикли. Я бував на таких фестивалях в інших місцях, але з цим не порівняти».

Над інсталяціями працювало понад 40 майстрів.

У самому Китаї фестиваль ліхтарів зазвичай проводять у лютому чи березні. Він знаменує закінчення свята Весни, яке також називають китайським Новим роком. Традиція запалювати цього дня барвисті ліхтарі дуже давня. Їй понад 2000 років.

18. На новорічну кулю у Нью-Йорку прикріпили пластини із серцями

Новорічна куля готова
Нью-Йорк, США

Невдовзі настане Новий рік, і в Нью-Йорку на Таймс-сквер готують знамениту кулю часу. Щороку 31 грудня, коли до півночі лишається кілька секунд, її спускають із 23-метрової висоти спеціальним флагштоком. Коли вона досягає нижньої точки, настає новий рік.

Оформлення кулі щорічно змінюється. Цього разу з його 2688 кришталевих панелей замінюють 192. Вони символізують тему 2023 року — «Дар любові».

[Том Бреннан, майстер зі створення пластин]:
«Після пандемії ми цього потребуємо. Останні два роки були дуже важкими. Тепер ми на іншому, кращому боці. І ми оточуємо себе любов’ю».

З 2020 року подивитися на спуск кулі наживо було вкрай складно, бо діяли протикоронавірусні заходи. Однак цього разу, уперше від початку пандемії, жодних обмежень не буде.

Примітно, що у 2023 році куля відзначить своєрідний ювілей. Ось уже десять років її прикрашають пластинами з нової «Кришталевої колекції». Цього разу, крім нових, на кулі будуть фрагменти й трикутники з минулих років. Наприклад, у 2022 році тема була «Дар мудрості».

Ірландські майстри з Вотерфорда щороку виготовляють ці кришталеві пластини вручну. До цьогорічної теми на обох сторонах пластин вирізьблено серця, які, переплітаючись, утворюють квітку.

[Том Бреннан, майстер зі створення пластин]:
«Уявіть лишень: через кілька днів ця куля у Вотерфорді опуститься, і це побачить понад мільярд 200 мільйонів осіб у всьому світі».

Діаметр сучасної кулі становить 3,6 метра. А важить вона понад п’ять тонн.

19. Для мешканців зоопарку в Бельгії приготували тисячі різдвяних подарунків

Різдво для мешканців зоопарку
Бельгія

Цей тасманійський диявол хутко біжить до доглядачки зоопарку «Пайрі Дайза», що в Бельгії. У гарній коробці на нього чекає різдвяне частування — напевно, щось м’ясне, адже це сумчастий хижак.

У слонів раціон інший — овочі та фрукти, але все теж красиво оформлено.

Співробітники зоопарку довго працювали, щоб підготувати подарунки для всіх своїх мешканців. Їх тут 7000. Деякі частування схожі на новорічні прикраси.

[доглядач зоопарку]:
«Ось наша прекрасна різдвяна ялинка!»

Зоопарк «Пайрі Дайза» працює вже майже три десятиліття. Він розташований за 60 кілометрів від Брюсселя. Тут живе 600 видів тварин та птахів. Крім кількох морських тварин, усі вони народилися в неволі.

У святкові дні зоопарк відчинений на кілька годин довше.
Коротке посилання на цю сторінку:

Підпишись на e-mail розсилку

Вибери, що б ви хотіли отримувати на свій e-mail: