Тут із дерев’яних брусків народжуються інструменти. На скрипку йде місяць, а на віолончель — аж пів року.
Албанець Ерлі Гурра — один лише з двох молодих майстрів країни, які виготовляють інструменти на міжнародний ринок.
[Ерлі Гурра, майстер із виготовлення скрипок]:
«Мені було легко цим захопитися, бо мій батько — реставратор та налаштувальник піаніно. Я виріс серед багатьох музичних інструментів. Закохатися у скрипку було просто».
Ерлі закінчив престижну школу в італійській Кремоні. Ось уже 500 років, як це невелике містечко залишається світовим центром виробництва струнних інструментів. А початок цьому поклав скрипковий майстер Андреа Аматі в середині XVI ст.
Кілька років Гурра працював із відомими майстрами в Кремоні. Потім повернувся до Албанії та заснував власну майстерню.
[Ерлі Гурра, майстер із виготовлення скрипок]:
«Я намагаюся вловити вібрації та акустику інструмента. І залежно від цього або працюю далі, або припиняю роботу. Тобто в скрипці поєднується те, що я відчуваю, і те, що передає мені дерево».
Його інструменти звучать в Італії, Великій Британії, Франції, США, Китаї, Японії та Аргентині.
[Гезім Булчарі, скрипаль]:
«Недавно я в Ерлі ремонтував скрипку, бо кожні п’ять-шість років їм потрібне обслуговування. І мені дуже сподобалося з ним працювати. Я задоволений звучанням інструмента».
Матеріал Ерлі купує в Боснії та в італійських Альпах. Його скрипки коштують 8000 євро, а віолончелі — 16 тисяч.
Коротке посилання на цю сторінку:
