Ці вулики нової конструкції скоро перевезуть з Австралійської Столичної Території до Нового Південного Уельсу. Поїздка далека, але це варте того. Модернізовані будиночки створять бджолам ідеальні умови для виробництва меду.
Їх роблять два австралійські пасічники — Віктор Крокер і Дейв Лімгейс. Для них бджоли — головне захоплення в житті.
[Віктор Крокер, бджоляр]:
«Бджільництво у мене в крові. Відкриваєш кришку, дивишся на бджіл, бачиш, що їм добре, і це гріє душу».
Любов до бджільництва передалася Віктору в спадок.
[Віктор Крокер, бджоляр]:
«Я бджоляр-комерсант у третьому поколінні. Моя бабуся почала займатися бджільництвом сто років тому».
Дейв Лімгейс працював у будівельній галузі. Але згодом зрозумів, що бджільництво — його справжня пристрасть. Він випадково познайомився з Віктором, і вони стали діловими партнерами.
Бізнес почали зі 160 вуликів. Мед робили в гаражі. Потім помітили, що бджолам важко в холодну погоду.
[Віктор Крокер, бджоляр]:
«Певна кількість бджіл виконує функцію обігрівачів. Ці комахи за допомогою своїх м’язів виробляють енергію, тобто перетворюються на маленькі грубки й виділяють багато тепла».
Колеги вирішили створити зовсім новий вулик. Зараз пасічники в усьому світі переважно використовують дерев’яні вулики, винайдені в середині XIX століття. Двоє австралійців зробили будиночки з теплоізоляційного полістиролу й поліпшили всю конструкцію. Як наслідок, бджоли стали давати на третину більше меду, ніж раніше.
Чоловіки продають нові вулики в середині Австралії, а рік тому вийшли на американський ринок. Там у них вже 55 дилерів. Щотижня до США відправляють 500 вуликів.
[Дейв Лімгейс, бджоляр]:
«Ми вирішили, що не можемо тримати це в таємниці. Це має давати користь і нам, і іншим людям».
Невдовзі австралійські бджолярі покажуть технологію, за допомогою якої можна контролювати температуру у вулику, його вагу та стан здоров’я бджіл.
Коротке посилання на цю сторінку:
