Пенсіонер Саєд із дружиною піклуються про сина-аутиста в місті Карачі, що в Пакистані. Для нормального життя потрібна вода, але з крана вона тече не завжди.
Щодня в Карачі з річки Інд та греблі Хаб постачають близько 2,4 мільйона кубометрів води. А попит становить майже 4 мільйони.
Однак виникла надія. Місцевий стартап розробив систему Asani. Вона передбачає встановлення датчиків усередині водопровідних магістралей та підключення їх до автоматизованих систем у будинках та на підприємствах. Вони своєю чергою вмикають електродвигуни, які автоматично наповнюють резервуари для зберігання, коли водопроводом починає текти вода.
Це зменшує втрати води, оптимізує комунальні послуги та поліпшує загальну якість життя людей.
[Саєд Мансур, мешканець Карачі]:
«Наше життя змінилося. Раніше ми витрачали час на очікування води, але жодного графіка не було, що нас дуже непокоїло. Однак, відколи ми встановили систему, вона автоматично визначає, коли вода надходить у магістраль, і починає наповнювати баки; тепер ми можемо витрачати той час на інші справи».
У громадських водопровідних мережах подання води нетривале. Зазвичай по кілька годин на день. Більшість сімей часто залишають кран відкритим, щоби бачити, коли пускають воду. Щойно вона починає текти, вони вмикають електродвигуни, щоб заповнити резервуари для зберігання.
Також багато хто купує воду з комерційних свердловин, яку постійно доставляють автоцистерни.
Нову систему встановили вже в 1000 будинків та на кількох підприємствах.
[Ансаб Накві, розробник системи Asani]:
«Люди витрачають по дві-три години на день лише на те, щоб наповнити свої резервуари водою. Їм доводиться викликати водозаправників, обслуговувати насоси, тому що постачальник не підтримує тиск. Це створює величезну нерівність у районах розподілу».
Карачі — найбільше місто та фінансова столиця Пакистану. 2023 року його назвали одним із найменш придатних для життя міст світу. Він посів 169-те місце зі 173-х.
Коротке посилання на цю сторінку:
