Десятки африканських іммігрантів роблять перші гребки у воді біля іспанського острова Тенерифе. І хоча глибина невелика, для багатьох ці уроки плавання — справжнє випробування. Але також і ліки проти душевних травм.
Більшість африканців потрапили на Канарські острови, подолавши небезпечний шлях Атлантикою. Деякі провели в океані тиждень чи більше. Багато хто після такої подорожі боїться навіть підійти до води.
Мамаду — IT-фахівець із Малі. Добирався до Тенерифе Атлантикою шість днів. У човні було 215 осіб.
[Мамаду М. Батілі, іммігрант із Малі]:
«Я не наважився б на це знову. Дуже важко й дуже небезпечно. Ми пішли на цей ризик, бо не мали вибору. У Малі важко».
Уроки плавання проводять іспанські інструктори-волонтери.
[Хорхе Бальказар, координатор проєкту]:
«Дехто приходить із сильним страхом. Вони входять у воду, тримаючись за руку інструктора, наче чіпляючись за життя, як будь-яка людина, яка не вміє плавати. До цього ще треба додати їхній досвід плавання протягом 10, 12 або 15 днів, коли вони могли втратити близьких».
Із січня до середини липня до Іспанії прибуло майже 20 000 іммігрантів. Це на 160% більше, ніж за той самий період торік. Водночас у морі загинуло 5000 осіб.
Іспанські волонтери хочуть допомогти іммігрантам подолати страх перед водою. Навчатися приходять і ті, хто не вміє плавати, і ті, хто може трохи пропливти.
[Хорхе Бальказар, координатор проєкту]:
«Ми говоримо про величезну кількість іммігрантів, але забуваємо або не усвідомлюємо, що кожен із них — це особистість, яка залишила мрії позаду. І це дивовижно бачити, як за кілька уроків іммігранти змінюються і як вони вдячні. Це дає нам величезний заряд енергії».
В одній групі навчають до 40 іммігрантів. За все літо волонтери планують навчити плавати 450 осіб.
Коротке посилання на цю сторінку:
