Охридське озеро — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО на території Північної Македонії та Албанії. Але нині йому загрожує забруднення. Експерти ООН кажуть, що в ньому надмірно виловлюють рибу, а постійна урбанізація призводить до скидання у водойму дедалі більшого обсягу стічних вод.
[Златко Лефков, біолог]:
«Деякі дослідження показують, що ситуація (в озері) незворотно погіршується, переважно через потрапляння різних поживних речовин із різних джерел, таких як міські стічні води, сільське господарство та промисловість. З іншого боку, на озеро негативно впливає туризм, особливо масовий».
Це озеро — одне з найстаріших у Європі. Його вік — 3,5 мільйони років. Тут мешкає близько 200 унікальних видів, зокрема рідкісні різновиди форелі. Воно є важливим туристичним об’єктом і джерелом доходу для Північної Македонії та Албанії.
У звіті за 2024 рік ЮНЕСКО попередила, що заходів для усунення загроз не вжила ні Албанія, ні Північна Македонія.
Водночас місцева влада каже, що потрібні інвестиції в каналізаційну систему, побудовану в минулому столітті.
[Орхідея Тасевська, директор гідробіологічного інституту]:
«Потужності колекторної системи, побудованої у 80-х роках, недостатньо, щоб задовольнити нинішні потреби регіону, зокрема Охридського озера та міста. Її спроєктували для певної чисельності населення за умов тієї епохи».
Біологи кажуть, що забруднення порушує біорізноманіття озера.
[Златко Лефков, біолог]:
«Коли вид, який раніше був недостатньо представлений або відсутній, стає в озері численним, він може значно розмножитися, вторгаючись у природне місце існування біологічно значущих або реліктових видів».
Екологи також попереджають, що постійними джерелами забруднення залишаються річки, що впадають в озеро.
[Гоко Зоревський, еколог]:
«Упродовж багатьох років рівень забруднення змінювався. Однак постійні джерела забруднення нікуди не поділися».
Північномакедонський бік Охридського озера оголосили об’єктом Світової спадщини ще в 1979 році. І лише у 2019 статус розширили й на албанський бік.
Коротке посилання на цю сторінку:
