У Мосулі, що в Іраку, попри велику кількість сучасних будівельних матеріалів, і далі використовують традиційний тиньк. Його роблять зі звичайного гіпсу, якого тут досить багато.
Виробничий процес починається з видобутку. Гіпс із кар’єру доставляють на спеціальний майданчик. Тут робітники кувалдами розбивають великі шматки. Потім менші уламки несуть до дробильної машини.
[Махмуд Алі, власник компанії з виробництва гіпсу]:
«Від 40 до 30 осіб переносять каміння й кладуть у подрібнювач. Так ми отримуємо гіпсовий порошок».
Власники не можуть механізувати виробництво, оскільки гіпс в Іраку коштує дуже дешево — 45 доларів за тонну. Тож майже всю важку роботу виконують люди.
[Тафер Бассель, власник компанії з виробництва гіпсу]:
«Якщо ми купимо обладнання, то витрати на виробництво не окупляться, бо ціна на гіпс дуже низька».
На наступному етапі гіпсовий порошок пів години прожарюють. А коли той остигне, фасують у мішки. Гіпс готовий до продажу. Його часто купують місцеві жителі.
Історичний центр Мосула дуже постраждав, коли 2014 року місто захопили бойовики терористичного угруповання «Ісламська держава». У той час було зруйновано сотні будинків і громадських будівель, зокрема аеропорт, головний залізничний вокзал та університет.
Зейн аль-Джалілі відновлює свій будинок, збудований 350 років тому.
[Зейн аль-Джалілі, власник будинку]:
«Щоб зберегти культурну спадщину та свої будинки, ми намагаємося відновлювати їх, використовуючи ті ж технології, які застосовували, коли їх зводили. У Мосулі будували з каменю, який згодом тинькували гіпсом».
Чоловік каже, що товсті стіни з каменю, покриті гіпсовим тиньком, захищають від спеки та холоду ліпше, ніж бетонні. Плюси гіпсового тиньку ще й у тому, що він екологічний, не спричинює алергії та довго служить.
Коротке посилання на цю сторінку:
