Ось такий на вигляд тепер Ісламабад з висоти пташиного польоту. На дахах багатьох будинків є сонячні панелі. Вони стали ходовим товаром не тільки у столиці, а й в інших містах Пакистану.
Але річ не в прагненні екологічності, а в рахунках за електроенергію. Споживач у середньому платить 350 доларів на місяць, хоча ще рік тому було 100 доларів.
За попередній фінансовий рік, який закінчився 30 червня, ціни на електрику зросли на 26 %. А в липні вона подорожчала ще на 20 %. Влада пояснює, що це зроблено в межах домовленості з МВФ, який виділить країні кредит — сім мільярдів доларів.
Тож людям нічого не лишається, як купувати сонячні панелі та відмовлятися від послуг державної електромережі.
[Мухаммад Ікбал, майстер із встановлення сонячних панелей]:
«За попередні два роки наш бізнес значно зріс. Оскільки електроенергія дорога, 90 відсотків людей переходять на сонячну енергію. Маємо багато замовлень. Ми встановлюємо конструкції із сонячними панелями вдень і вночі».
Власник магазину сонячних панелей у Равалпінді каже, що за два роки продаж збільшився на 40 %.
[Амір Шехзад, власник магазину]:
«Це сталося, коли впали ціни на сонячні панелі. Бізнес пішов угору. Люди, які не могли дозволити собі сонячні панелі, тепер їх купують».
Встановлення сонячних панелей у середньому коштує 3500 доларів. Витрати окупаються протягом року–півтора. Потім електрика стає безплатною.
[Раджа Таліб, мешканець Равалпінді]:
«Електроенергія коштує так дорого, що це не по кишені. Вклавши гроші один раз, можна уникнути всіх подальших витрат на електрику».
Ще один аргумент на користь сонячної енергії — це часті відключення електрики в усій країні. Тож деякі пакистанці встановлюють великі конструкції із сонячними панелями, щоб надлишки електроенергії продавати державній електромережі.
Коротке посилання на цю сторінку:
