Кожен вечір вівторка марокканка Шаїма видає їжу у фоє свого університету десяткам таких самих, як і вона, молодих студентів. Собі теж збирає продовольчий пакет: рис, макарони, молочні продукти, фрукти, овочі й трохи м’яса. Раз на місяць також роздають шампуні та мийні засоби.
Дівчина приїхала до Франції в жовтні, щоб здобути освіту в галузі економіки. Батько щомісяця висилає їй 700 євро, але цього замало. Тож вона хотіла влаштуватися на роботу, щоб платити за житло й купувати харчі.
Однак через пандемію працевлаштуватися не виходить. Бари й ресторани закриті, а інші компанії поки нікого не наймають.
[Шаїма Ірфак, студентка з Марокко]:
«Я не так собі уявляла життя в Парижі. Гадала, що все буде інакше, відкритіше. А я опинилася у квартирі площею 20 квадратних метрів із комп’ютером і далеко від сім’ї та друзів. Іноді я шкодую, що сюди приїхала. Та загалом нормально».
Студенти в усьому світ відчули удар пандемії. Вони не можуть улаштуватися на неповний робочий день, щоб оплачувати навчання, житло та харчування. Зазвичай вони працювали баристами, офіціантами та продавцями.
У Парижі харчі та інші необхідні товари молоді роздає кілька благодійних організацій. Щотижня це десятки тисяч пакетів. І в інших регіонах схожа ситуація.
Сама Шаїма каже, що для неї робота в одній із таких організацій ― можливість змінити обстановку.
[Шаїма Ірфак, студентка з Марокко]:
«Насправді я весь тиждень чекаю вівторка, коли розпорядок трохи змінюється».
В інший час вона просто сидить у своїй кімнаті.
[Шаїма Ірфак, студентка з Марокко]:
«Складно цілий день сидіти в одному положенні перед екраном і слухати лекції. Після шостої вечора починається комендантська година, тому нікуди не вийдеш. Ми постійно вдома. І в нас багато проєктів — треба постійно щось робити».
Нещодавнє опитування показало, що кожні троє з чотирьох французьких студентів почуваються самотніми. Уряд нещодавно пообіцяв дозволити студентам хоча б раз на тиждень відвідувати лекції наживо.
Коротке посилання на цю сторінку:
