Вона займає площу 550 квадратних кілометрів, що робить її найбільшою в Італії. Лагуна є мозаїкою з островів, каналів, солончаків і ділянок мулистої місцевості, які регулярно поглинаються припливами.
За десятиліття ця тендітна екосистема зазнала глибоких змін, насамперед через роботу порту та промислових підприємств.
Проте сьогодні асоціації та експерти в галузі охорони довкілля працюють над проєктами, спрямованими на відновлення поступово втраченого балансу.
Один із них розвивається поруч з промисловою зоною Маргера. Тут на штучно створених ділянках з донних відкладень висаджують рослинність, щоб сформувати нові солончакові болота та підвищити стійкість території до ерозії.
[Джейн да Мосто, представниця організації We Are Here Venice]:
«Наша робота спрямована на те, щоб за допомогою активного озеленення прискорити формування стійкості цих ділянок до ерозії від припливів, хвиль і течій».
У Венеційській лагуні торік у грудні нарахували понад 23 тисячі фламінго. Це найвищий показник за всю історію спостережень та один з найбільших результатів для всього Середземномор’я.
За даними спостережень, кількість фламінго тут помітно зростає вже близько двадцяти років. Водночас науковці поки що обережно оцінюють причини цього процесу, оскільки на стан популяції впливає безліч факторів.
Сьогодні побачити зграї фламінго можна навіть з берегів островів Мурано та Бурано. Екологи вважають, що інтерес до спостереження за птахами може стати новим напрямом туризму й дасть змогу поглянути на Венецію не лише як на історичне місто, а і як на унікальну природну екосистему.
Коротке посилання на цю сторінку:
