Жінка дбає про кенгуру, знайдених у Новому Південному Уельсі.
[Крісті Джарет, волонтерка]:
«На нього напала ворона. У малюка був подертий ніс, а ще поранено ноги та хвіст. Йому зробили невелику операцію, і зараз він почувається добре».
Дитинча буде під опікою, поки не зможе жити самостійно в дикій природі. Крісті піклується також і про Піппе, Френкі та Рорі.
[Крісті Джарет, волонтерка]:
«Френкі осиротіла через ДТП. Її знайшли в сумці загиблої матері. Вона важила всього 600 грамів, тому їй треба було тепло, регулярне харчування й велика підтримка».
Жінка працює адміністратором в одній зі шкіл Батерста, а у вільний час виходжує кенгуру. Часто їх треба не лише годувати, але й лікувати.
[Крісті Джарет, волонтерка]:
«Я побачила, які вони добрі й емоційні. Це стало для мене відкриттям. Вони радо спілкуються. Кенгуру не домашні, а дикі, але вони дуже дивовижні. Турбота про збереження дикої природи дає мені те, чого я більше ніде не отримаю».
Піклуватися про тварин австралійці допомагає її чоловік. За десять років вони виходили й виростили понад 200 кенгуру й валабі. Водночас деякі підопічні, яких випустили в дику природу, періодично навідуються в гості. Вони перестають повертатися лише тоді, коли повністю звикнуть до самостійного життя.
Коротке посилання на цю сторінку:
