Однак цього року гламур на подіумі різко контрастує з хаосом, що панує за ним: текстильна і швейна промисловість Аргентини переживає один з найсерйозніших спадів за останні десятиліття. Його спричиняє, зокрема, наддешевий імпорт, переважно з китайських платформ швидкої моди.
Нова програма президента Хав’єра Мілея з відкриття ринку спрямована на дерегулювання торгівлі, стимулювання конкуренції та зниження цін.
Торік уряд знизив мита на одяг та взуття з 35% до 20% та пом’якшив правила щодо транскордонних онлайн-замовлень. Безмитний поріг для невеликих посилок підвищили до 400 доларів.
Політика Мілея допомогла стримати інфляцію, стабілізувати ціни та стимулювати економічну активність, насамперед у сільському господарстві.
Однак у поєднанні зі здешевленням імпорту ці заходи посилили проблеми вітчизняних галузей, як-от текстильної промисловості.
[Валентина Шухнер, дизайнер весільних суконь]:
«Гадаю, що споживання значно скоротилося. У цьому проблема, тому що в людей не так багато грошей, щоб витрачати їх на одяг або предмети розкоші».
Аргентинська Асоціація швейної промисловості повідомила, що обсяг імпорту з інших країн безпосередньо до будинків споживачів торік збільшився вчетверо. Китай зайняв найбільшу частку завдяки компаніям Shein і Temu.
За даними галузевих досліджень, текстильний сектор Аргентини з 2023 року скоротив чисельність персоналу на 16%.
Коротке посилання на цю сторінку:
