Тут розташований Музей кораблів вікінгів. Човен будували на його території. Процес тривав п’ять років. У проєкті брали участь експерти музею, моряки, суднобудівники та археологи. Під час роботи вони вивчали рештки вантажного судна.
[Вібеке Бішофф, співробітниця Музею кораблів вікінгів]:
«Цей човен був частиною бар’єру, який не давав чужоземним судам наблизитися до Роскілле. Його навмисно затопили разом із чотирма іншими кораблями».
Археологи припускають, що знайдене вантажне судно ходило прибережними водами Данії. Фахівці вивчили кожну деталь човна, щоб зрозуміти, як його збудували.
[Вібеке Бішофф, співробітниця Музею кораблів вікінгів]:
«Ми будуємо копії кораблів, щоб дізнатися, які технології опанували вікінги, які інструменти й матеріали вони використовували, як керували суднами й орієнтувалися в морі».
На новому човні спробують перевозити різні вантажі: від діжок із рибою до живих овець — як це робили вікінги.
[Тріона Серенсен, кураторка Музею кораблів вікінгів]:
«Коли сідаєш на лаву й веслуєш, вдихаєш запах смоли, береш у руки канат — це дає змогу ліпше відчути атмосферу минулого».
У музеї будують копії кораблів уже 40 років. Так хочуть зберегти давні традиції вікінгів. Цього року метод створення клінкерів, тобто суден з обшивкою край на край, внесли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. У всій Європі лишилося щонайбільше 200 майстрів, які вміють будувати такі човни.
Коротке посилання на цю сторінку:
