Річки й канали Великої Британії заповнені більше, ніж у XVIII столітті — у період промислової революції. Багато британців продають квартири й купують човни. Змінити спосіб життя їх підштовхує пандемія і труднощі з подорожами за кордон.
[Найджел Салмонд, власник човна]:
«Нас приваблює свобода й можливість щоранку бачити новий пейзаж».
Організація Canal and River Trust охороняє і розвиває водні шляхи Англії та Уельсу. Її представники кажуть, що чверть усіх моторних суден стали постійними домами. Десять років тому таких човнів було на 10 % менше.
Продажі суден зростають, і ціни теж.
[Кріс Гілл, співробітник компанії ― продавця човнів]:
«У січні й лютому цього року мали багато клієнтів. Продажі зросли вдвічі».
Хтось живе на нових комфортабельних суднах, а хтось — на традиційних вузьких човнах, які називають нероуботами.
Для подружжя Лодж нероубот — дім уже 16 років. Однак, за їхніми словами, не все так гарно, як здається на перший погляд. У човні дуже тісно, і кожен сантиметр простору доводиться використовувати розумно. І все ж тут знайшлося місце навіть для макета залізниці й мережі каналів.
[Джо Лодж, власниця човна]:
«Ми не проміняли б човен на багатство всього світу. Тут потрібно поважати дику природу, приймати життя на воді й усе, що з цим пов’язане. Тобто не годиться жити на човні й скаржитися на постійне крякання качок»
За даними Асоціації внутрішніх водних шляхів, річками й каналами Англії, Уельсу та Шотландії курсує приблизно 80 тисяч моторних човнів.
Коротке посилання на цю сторінку:
