Нині їх вивчають науковці з Університету Сан-Паулу. У межах проєкту DNA Longevo дослідники намагаються зрозуміти, чому одні люди навіть після ста років зберігають гарну фізичну форму та ясність розуму, а інші стикаються з віковими хворобами набагато раніше.
Дослідники порівнюють довгожителів з людьми, у яких розвинулися хронічні захворювання, слабкість чи погіршення пам’яті. Головна мета – знайти гени, які допомагають організму довше залишатися здоровим.
[Маяна Затц, координатор проєкту]:
«За допомогою аналізу ДНК ми шукаємо захисні гени і ми знаємо, що їх кілька. Чим більше людей, які живуть після 100 років, особливо сімей з кількома довгожителями, тим точнішим буде наше дослідження».
Науковці припускають, що саме спадковість може відігравати важливішу роль, ніж спосіб життя або довкілля.
Хоча самі сестри впевнені, що їм допомогла проста їжа та постійна активність. Зуліна згадує, що все дитинство проводила на природі.
[Зуліна де Деус Нунес, довгожителька]:
«Усе було свіжим. У нас не було холодильника».
А її сестра Зорайде вважає, що здоров’я людини закладається з перших днів життя.
[Зорайде де Деус Мота, довгожителька]:
«Грудне вигодовування неймовірно важливе».
Водночас життя сестер не можна назвати незвичайним. Левіта займалася рукоділлям, пізніше працювала на телебаченні. Зорайда була медсестрою та виховала п’ятьох дітей. Зуліна присвятила себе сім’ї та виростила шістьох дітей.
Сама Левіта каже, що найголовнішим багатством вважає прожите життя.
[Левіта де Деус Нунес, довгожителька]:
«У мене було гарне дитинство та юність. Я не можу скаржитися».
Зараз дослідники хочуть зібрати дані про п’ятсот людей старших за сто років. Це дасть змогу зробити точніші висновки про те, які генетичні особливості справді допомагають людині жити довго та зберігати здоров’я.
Коротке посилання на цю сторінку:
