Бегемотів тут уважають чужорідним видом. У них немає природних ворогів, а клімат Колумбії виявився для них ідеальним. За оцінками влади, вони вже поширилися на території приблизно 43 тисячі квадратних кілометрів уздовж річки Магдалена.
Бегемоти можуть розвивати швидкість до восьми кілометрів за годину у воді та до 30 кілометрів за годину на суші. Рибалки кажуть, що тварини нерідко зненацька з’являються поруч із човнами.
[Вілінтон Санчес, рибалка]:
«Сумно бачити всіх цих бегемотів. У суботу ми були на річці, і бегемот виринув із води й широко розкрив пащу. Якщо він схопить людину, то перекусить її навпіл. Ось наскільки небезпечна ця тварина. Ми перестали рибалити, бо побачили його».
Утім, бегемоти вже стали туристичною пам’яткою. До Пуерто-Тріунфо регулярно приїжджають групи туристів, щоб спостерігати за тваринами на річці.
[Альваро Моліна, рибалка]:
«Якось увечері я бачив там 12 бегемотів, ми нарахували 12 штук. Але я розумію, що вони почали мігрувати».
План уряду передбачає переселення частини тварин до закордонних зоопарків та заповідників, а також стерилізацію та утримання у вольєрах. Знищення розглядають як крайню міру, якщо інші способи виявляться неефективними.
Противники відстрілу називають це жорстокістю.
[Андреа Паділья, сенатор]:
«Це спадщина, яку нам залишив наркоторговець, кілер та вбивця. То чому ми повинні закривати цей розділ тим самим способом – розстрілюючи бегемотів?»
Спроби вивезти тварин до інших країн поки що не дали результату. Жодна потенційна сторона не погодилася їх прийняти через високі витрати на транспортування та обмеження на ввезення чужорідних видів.
Коротке посилання на цю сторінку:
