Виявляється, бджолині матки вміють не лише дзижчати, а ще видавати звуки, що нагадують гудіння і крякання.
Такого висновку дійшли вчені з Університету Ноттінгем Трент у Великій Британії. Вони кажуть, що за допомогою таких сигналів матки дають зрозуміти робочим бджолам, що пройшли процес дозрівання, і їх можна випустити із чарунки стільника. Також вони показують, що потребують захисту від суперниць.
Раніше вважалося, що матки безпосередньо спілкуються одна з одною. Королева гуде, а її суперниці крякають у відповідь.
[Мартін Бенксік, дослідник]:
«У бджіл немає барабанних перетинок. Вони найімовірніше глухі. Ми вважаємо, що вони дуже чутливі до вібрацій у вулику».
Саме тому команда дослідників використала високоточні акселерометри, які вловлюють вібрації. 25 таких приладів установили у вуликах у всій країні.
Як наслідок учені з’ясували, що матки передають сигнали робочим бджолам про те, що готові зайняти місце королеви, щойно попередня королева покине вулик із частиною бджіл. Цей процес називається роїнням: частина комах відлітає, щоб жити окремою колонією.
[Мартін Бенксік, дослідник]:
«Є припущення, що відсутність гудіння означає, що королева залишила вулик, і що робочі бджоли можуть звільнити ще одну матку. І так триває доти, поки не припиняється крякання. Це означає, що запас маток вичерпаний, і що робочим бджолам, щоб вижити, треба зберегти останню королеву».
Це дослідження допоможе вченим краще прогнозувати роїння. Раніше цей процес передбачити було складно.
Коротке посилання на цю сторінку:
