Тепер на полях біля іржавої техніки пасуться коні та блукають собаки. І таких колишніх шахтарських міст на заході країни чимало.
Румунія почала закривати свої збиткові шахти 1989 року. З 14 нині працює лише чотири. Якщо раніше галузь давала роботу понад 50 тисячам осіб, то тепер лише трьом тисячам. За кілька років і ці підприємства планували закрити.
Та останнім часом зріс попит на вугілля. Особливо на тлі енергетичної кризи це паливо знову стало дуже популярним. Уже заговорили, що старі шахти знову треба запускати. Однак колишні працівники впевнені, що це не так просто.
[Каталін Ченуса, колишній шахтар]:
«Зараз ми в глибокій кризі. Вона триватиме багато років. Відкриття шахти забере 5–7 років. Закрити шахту довго, а відкрити ще довше. А якщо треба перезапустити всю гірничодобувну промисловість, то це дуже складно».
Раніше Румунія обіцяла до 2023 року повністю припинити видобувати вугілля й замінити звичайні електростанції.
А до 2026 року країна планувала реструктурувати державного виробника бурого вугілля й замінити його старі потужності на сонячну енергію і газ.
Тепер міністр енергетики каже, що нинішня енергетична криза може посунути терміни.
[Вірджил-Даніель Попеску, міністр енергетики Румунії]:
«З огляду на нинішню кризу ми покладаємося на вугілля й використовуємо його для виробництва електроенергії в короткостроковій перспективі, щоб пережити цю зиму й цю кризу».
Для виробництва електроенергії Румунія використовує суміш газу, вугілля, а також гідро-, атомної та відновлюваної енергії. Але багатьом з установок уже десятки років, і їх треба полагодити чи замінити.
Єдиний виробник ядерної енергії в країні наразі має два реактори потужністю 706 мегаватів. Це приблизно п’ята частина румунської потужності.
Коротке посилання на цю сторінку:
