Він любить катати на своїх конях місцевих дітей. І все ж цього року йому доведеться тварин продати.
[Андраш Ердог, коняр]:
«Я веду тут сільське господарство майже три десятиліття й не можу пригадати такої великої посухи, щоб у нас було так мало дощів. Проблема в тому, що востаннє хороший дощовий рік був ще у 2018 році. Водосховища були заповнені, а врожаї — багатими. Потім ситуація погіршувалась. Тепер можу сказати, що такого лиха ще ніколи не було».
Цей сільськогосподарський край лежить між двома головними річками Угорщини — Дунаєм і Тисою. Тут вирощують кукурудзу, пшеницю та соняшник.
Однак регіон уразливий до посухи, бо оскільки він розташований вище за рівень річок, земля тут швидко втрачає вологу.
Колись тут було озеро, де купалися місцеві жителі. Але багато років тому воно висохло.
Гергей Лайко повернувся з дружиною до рідного села три роки тому. Купили ферму та трьох коней.
Цього року хотіли почати розводити овець, свиней та курей. Але посуха завадила їхнім планам.
[Гергей Лайко, фермер]:
«Люди тут постійно кажуть, що, можливо, нам слід перейти на пустельні види: арабські породи коней, ківі замість картоплі, верблюдів. Такі в нас тепер сумні жарти».
У регіоні також є сотні зрошувальних каналів. Але оскільки взимку та навесні дощів майже не було, вони теж пересохли.
Коротке посилання на цю сторінку:
