Останніми роками в Іспанії побільшало домашніх улюбленців. Статистика показує, що відколи почалася пандемія, їхня кількість зросла на 44 %.
Експерти кажуть, що причиною стала соціальна ізоляція, спричинена довгими локдаунами. Офісні працівники почали працювати з дому й у них виникла можливість доглядати за домашніми тваринами.
Ціна породистого цуценяти може сягати 3000 євро. Але під час пандемії собак переважно брали з притулків. Однак не звичним шляхом, а за схемою, яку створили спеціально для локдаунів. Згідно з нею, людям віддавали тварин тих, хто хворів на COVID або перебував у відділенні інтенсивної терапії.
У притулках теж побільшало волонтерів, які приходили, щоб мити та вигулювати собак.
[Хорді Мартінес, волонтер]:
«Це був бум. Звідси забирали багато тварин. Це почалося приблизно тоді, коли люди мусили сидіти вдома, не могли нікуди вийти».
Утім, експерти вважають, що не всі розуміють відповідальність, яка за цим стоїть.
Дресирувальник собак Пол узяв цього собаку місяць тому. Перші тижні свого життя щеня провело, прив’язаним на балконі.
[Пол Лопес, дресирувальник собак]:
«Вони думають, що це як купити ляльку, забувають про потреби собаки. Напевно, найбільша проблема в тому, що люди не до кінця розуміють, що означає мати собаку».
Варто зазначити, що в Іспанії всі собаки та кішки мають бути чипованими й зареєстрованими в національній базі даних.
Коротке посилання на цю сторінку:
