Науковці кажуть, що ведмеді, схоже, натрапили на крижаний оазис, який дає змогу їхній популяції існувати.
Білим ведмедям для полювання потрібний арктичний морський лід. Але через зміну клімату його дедалі менше. Ці ведмеді навчилися використовувати прісноводний лід, який відколюється від крижаного щита Гренландії.
[Бет Шапіро, дослідниця]:
«Це неймовірно показовий генетичний результат. Він свідчить про досить тривалу ізоляцію цієї невеликої групи й споріднене спарювання».
Крім того, що ці ведмеді дрібніші, у них також народжується менше дитинчат. Утім, популяція зберігається, навіть попри те, що має всього 100 днів на рік, коли є морський лід для полювання на тюленів. Допомагає крижаний щит Гренландії.
В інших регіонах світу білим ведмедям, щоб вижити, треба полювати на морському льоду щонайменше 180 днів. Коли криги немає, вони не їдять місяцями.
[Тевіла Мун, дослідниця]:
«Льодовики Гренландії, які стикаються з океаном, постійно кришаться і скидають в океан лід, який перетворюється на айсберги. Зазвичай це великі й маленькі шматки прісноводного льоду. Він був сформований на суші й тому створює зовсім інший крижаний покрив на поверхні океану».
Океанічний лід більш плаский. А той, що відколовся, — нерівний і горбистий. Якщо більшість полярних ведмедів долає впродовж дня коло 40 кілометрів, то місцеві ведмеді — лише десять.
Науковці кажуть, що хоч цим ведмедям і вдалося адаптуватися, але такий метод не зможе врятувати всю популяцію білих ведмедів.
Коротке посилання на цю сторінку:
